Як впоратися з ревнощами, якщо ревнуєш дитину до бабусі (мами чоловіка)?
Сьогодні відвела у гості, з залишенням на ніч, бо завтра зранку - візит до лікаря. І все, так порожньо і сумно, що це жах. А ще, все, що та бабуся робить/каже - так дратує. Ось приміром вона купує онучці речі у секонді. Я цілком толерантно до цього ставлюсь, але дитину в секонд не вдягаю, просто не подобається. Чоловік мою позицію цілком розділяє, казав мамі, що не треба там купувати речі малій - все одно купує. В малої атопічний дерматит, який дуже загострився після перебування у бабусі (я працювала 2 місяці, тож дитина була з нею 2/2) - я кажу, лікар казав уникати колгот та одягу секонд-хенд, бо це загострює подразнення. Пофіг. Списує той дерматит на харчову алергію 🤦♀️ і все одно тулить той секонд, хоч колготки не вдягає вже плюс, хоч якось прислухалась.
І от я намагаюсь зрозуміти - чи то воно мені все як ніж по серцю через те, що вона поводиться так, ніби право якесь на дитину має, чи шо? Чи заспокоїтись? Чи взагалі дитину не давати? Шось я геть заплуталась((