Мамулічки, похвалю себе тут. Моя маленька перемога! В вересні я зіткнулась з дивною дискримінацією, виявляється не всі магазини дозволяють заходити з дитячими візочками. Писала в різні інстанції, скаржилась! Бо це не просто незаконно, це принизливо і неправильно. І от так тихенько табличку з перекресленим візочком зняли! Якщо ви стикаєтесь з такими табличками - не попускайте це повз себе. Фотографуйте, пишіть в книгу скарг, в центр захисту споживачів, в прокуратуру... я ще бордюрами займусь і пандусами, бо життя для людей, а не проти
Мами, от чесно, кожен день гуляєте з дітками на вулиці? Особливо ті хто окрім прибирання і готовки, уроків і т д ще й працюють вдома. О і ще чи сильно вас це гризе?)
От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Це жах зараз стільки щахраїв (( і шкода що люди ведуться ((
🙏Мені нужна Ваша порада🙏У мене сину 18 років,його дівчині 17,обоє студенти+ одноклассники, зустрічаються третій рік.З січня наш старший син забрав свого брата до себе в місто ,де живе і працює сам вже декілька років,зняв йому квартиру,влаштував на роботу.Молодший син ще заробляє мало,щоб опалачувати собі своє житло,бо братик зняв йому гарну квартиру у центрі міста,і сам за неї плате.Так ось,до молодшого сина стала їздити і дівчина його, на вихідні, майже на кожні.Ну я думаю це все нормально, кохання,вона хоче бути поруч...Працює син шість днів на тиждень з ранку до ночі .Я вчора дізналося від сина,що його дівчина перевелася на дистанційне навчання і переїзджає жити до сина. Ось тут і нужна Ваша порада.Як я зрозуміла,що рішення жити разом,це самої дівчини.Як мені здається,що саме жити ,як чоловік та дружина,їм ще зарано,вона не вагітна.Як правильно вчинити,щоб не нашкодити? Чоловік каже не лізь до них.Я і не лізу,але й не хочу,щоб вони так рано переводили своє життя, нічого не побачивши.Я хочу з самим сином про це поговорити, ( але не по телефону,а коли приїде додому) і запитати,чи він готовий взяти відповідальність за неї? Чи щоб Ви порадили? Як би Ви вчинили.Буду вдячна кожному за любу відповідь.
Татьяна·Мама двоих (3 года, 17 лет)
Класс поздравляю 🥳
·1 отметок «Нравится»1·Ответить