Моя борьба за жизнь и здоровье ребёнка: опыт и уроки
Перша моя вагітність в 2017 році проходила дуже легко, багато гуляла і ні в чому собі не відмовляла(в мірах розумного). На терміні 16 тижнів в мене починають різкі прояви отруєння. Викликали швидку - інфекція. Лежала в лікарні я тиждень, мене пролікували і відпустили додому. На терміні 24 тижні ввечері в мене починаються різкі болі внизу живота, знову швидка, везуть в роддом зі схватками. Зупиняють їх 12 годин капальницями. Зранку лікар на огляді говорить що повне відкриття, йдеш родити. Пробили плідний міхур, води зелені дитина інфікована, забирають в реанімацію недоношених. Останнє що я памятаю це коли він закричав і його в пакеті забрали. 3/10 по апгар. Мене помістили в палату де було тільки 1 ліжко. Через пару днів мене виписують і знову забирають в лікарню з запаленням матки. Тиждень мені капають антибіотики, молоко сціджувати я не можу, до дитинки їздив щодня чоловік. Через 16 днів коли я була вже вдома хлопчик помер. Похорони. Сказали причина передчасних пологів цитомегаловірус. 2018 рік друга вагітність. Ми щасливі йдемо на скринінг - вади розвитку, далі чистка, гістологія і лишня хромосома. 2021 рік. Я вагітна. Все добре, аналізи ідеальні перший скринінг чудовий. Ми дізналися що у нас дівчинка. 18 тижнів я йду на другий скринінг лікар відразу викликає швидку - іцн діагноз, шийка 11 мм, відкриття, пролобує плідний міхур. В лікарні мені накладають шви і лежаче положенння. Зараз ходжу в туалет тільки на судно та не стаю на ноги зовсім щоб не відійшли води. Я вірю що цього разу все буде добре. Я вірю в свою маленьку крихітку.🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Я чую коли вона штовхається, я заспокоюю її і прошу триматися там сильніше. Пообіцяла сама собі, що народжу не швидше 37 тижня.
Natalie·Мама дочки (2 года)
Дуже вас обіймаю. Я памюятаю як лежала зі своєю першою дівчинкою в лікарні з 25 тижня до 35 тижня. Діагноз іцн, тільки мені відмовили у швах і песаріі , сказали що великі ризики, в вся моя Надія була на той утрожестан і лежаче положення
Боже я ненавиділа свій диван та подушку, кожний день був наче вічність. І от зараз я мрію полежати та поспати, подивитися серіал, почитати книжку в тиші)) це така розкіш !
Тому важливе ваше сприйняття та позитивний настрій!! Ви наче у відпустці, так собі і кажіть кожного дня
·Ответить