Нещодавно мене запросили в мамську групу нашого району в телеграмі. Зазвичай, я не беру участь в таких групах, хоч щодня отримую якісь запрошення у приват. Але тут мене запросила дуже весела та активна @kinder.mama, з якою ми познайомились на останній #мегапреггізустріч і я просто не могла відмовити їй.😊
Звісно, що мій прихід в групу не лишився непоміченим. Я взагалі така, палець в рот не клади🙈, дай аудиторію послухати. :) Ну і мене відразу запитали, чи я та мама, яка подорожує світом з двома дітьми з народження і ловить від того кайф. І це абсолютна правда, але я зрозуміла, що, напевно, так мене і сприймають тут, крізь рожеві окуляри. Можливо, комусь так здається, що «круто», вона більшу частину року була не в Україні. Їздить туди, куди хоче, не прив‘язана до роботи, працює онлайн, напевно, у неї чоловік багато заробляє.🤷♀️
І мені дуже б хотілось, що той, хто зараз зводить кінці з кінцями почув, що я знаю, що таке скрута, не по чиїмсь словам. Мене виховувала мама одна, тому з 15 років я вже працювала + навчалась на бюджеті стаціонару, бо за навчання заплатити ніхто мені не міг. На третьому курсі я вже працювала на двох роботах плюс навчання. Я хотіла мати краще життя і щоб його мати, я розуміла, що мені потрібно багато працювати. Спочатку я працювала офіціанткою в нічні зміни, потім йшла на пари. З 16 років я працювала вже в школі та фітнес центрі «Софійській» та мала індивідуальний графік в коледжі, тобто вчилась сама, а курсові та екзамени здавала на рівні всіх. І я була одна з кращих. Потім важка вагітність, стаціонар за стаціонаром, збереження за збереженням, нерви за нервами, декрет, мале дитя і я, яка не могла встати з ліжка, бо у мене болів та кровив кожен шов, яких у мене було десятки. Але я не спала ночами і зубрила на прогулянках з малим, а потім з тим же малим їздила в університет і здавала. Усі мої викладачі та одногрупники згадують мого старшого сина, бо були семінари, на які я з‘являлась з малим в кенгурятку і він спав зі мною на парі, а як не спав і плакав, я провалювалась крізь землю, танцюючи з ним ламбаду і слухаючи викладача. Коли здавала госи то подруга здавала перша, поки я катала малого навколо універу, а потім я, а вона катала мого малого. Мені не було кому допомогти. Взагалі! Але мені в житті завжди траплялись справжні друзі, які були і є, рідніші рідних. В декреті я чітко зрозуміла скруту грошей, мій чоловік, викладач, як і я, тоді не отримував достатньо грошей, щоб нам хватало на все. Тому я почала до цього всього працювати онлайн. Спочатку на сайті робила дрібні замовлення, лайки, коментарі на форумах. Потім мені стали давати важчі завдання, паралельно я дуже багато навчалась і вчилась СЕО, за рік я вже мала базу клієнтів і постійні замовлення. Тоді і почались наші перші подорожі. Заробіток онлайн допомагав мені працювати з будь якої країни. Потім я віддала малого в садок і пішла туди працювати на час, поки дитина в садку. А ввечері у мене були дедлайни та проекти. Потім повернулась в школу + копірайтерство. В школі у мене було 1,8 ставки, це майже дві роботи+я мала додаткових учнів+ замовлення вночі. Далі другий декрет, який я знову не сиділа на місці, бо організувала тут англійську для мам, для немовлят, для дітей, якщо згадати скільки я проводила занять щодня, як до них готувалась, плюс писала статті на замовлення. В декреті мене запросили відкрити новий позашкільний заклад і молодіжний напрямок соціальної політики, тому я вийшла на роботу, коли Ігору не було двох років, продовжуючи вести всі створені групи #funnyenglish та писати статті на замовлення. Я ходила з Ігорем на роботу, інколи з ним сидів чоловік. Потім мене запросили керувати мережею приватних закладів району, куди Ігор і пішов в садок, потім я не витримала тиску і звільнилась, і була змушена забрати сина теж. А потім бац, і локдаун. І я без офіційної роботи, малявки не хочуть займатись онлайн.🤷♀️
І я знову проводила безкоштовні уроки, набирала групи і не відмовлялась від кожного заробітку. Можливо, там за екраном, здається, що все мені дається легко. Але насправді все, що маю я досягла сама! І навіть зараз, маючи вже гарну репутацію і купу рекомендацій, мені більше нема необхідності себе рекламувати і я більше не проводжу ні безкоштовних уроків, ні з супер знижкою. Я всеодно подорожую з двома компами і ще не було жодної подорожі, де я абсолютно не працювала. 🤷♀️
У кожного є свій приклад для наслідування. Я захоплююсь @lena_berstein, у нас дуже багато спільного і дивлячись на неї та сім‘ю, від початку, коли вони ще жили в Україні, намагаюсь її наслідувати, якщо це слово доречне. Мені подобається як у @katarina_si, все по поличкам. І я вчусь цьому в її постах. З @kseniia.ria, мені інколи здається, що ми на одній хвилі, читаючи її пости, я маю відчуття, ніби вони написані мною. Я обожнюю гумор @malkat, та її життєрадісність. Попри все, що їй довелось пережити вона зберігла стільки енергії та позитиву. Моя @safijelil, це моя душа, я їй можу дзвонити та говорити з нею годинами. Я захоплююсь мудрості @nastasya_2005, і у нас дуже схожі погляди на багато питань. І цей список я можу продовжувати до безкінечності. Мати приклад до чого прагнути то добре. Головне знати, чого ти прагнеш.
Поки люди не пройдуть тією стежиною що і ви по той бік екрану буде здаватись , що все легко… бо так простішн бачити картинку , а мало хто цікавиться , як ця « картина» створювалась , з яких рухів життя складалась , щоб зараз станцювати …. З яких мрій створювалась , щоб зараз втілити в життя …
Я вами восхищаюсь, без капельки сомнений, что это все приходит через труд, упорство и целеустремленность ❣️
Людям проще верить в «удачу», «повезло», «помогли» и тд, чем принять то, что секрет простой - нужно пахать. Нет, я тоже верю в удачу и в «нужное время в нужном месте», но без усилий даже а нужном месте ничего не выйдет.
Абослютно згодна! Мені поки не траплялось потрапити в потрібне місце, але вірю, що така можливість існує. Тому для мене основне правило робити все, що можу і воно обов‘язково кудись мене заведе
Я вот только недавно с мужем обсуждала что все кто к 30 добились уже приличных материальных. Нематериальных ценностей начали пахать в 14-15 и это и круто и нет одновременно.
К примеру мы с мужем в универе жили в своё удовольствие. Учились,трусили,клубы вписки. Почему?потому что не было необходимости пахать. Моя семья жила средне,его мама директор в дтэк.
И это от части тоже здорово тк у нас были прекрасные 5-6лет молодости.
Вы огромная умничка!
А можно узнать стоимость ваших уроков?
@galochka.loveu, очень жаль что так.
У нас немного иная ситуация. Мы жили и не тужили тк никто не знал что в 14м прийдет война и нам придётся переезжать в 17м
У нас были квартиры у каждого и нам не было смысла сильно париться и напрягаться чтоб параллельно с учебой ещё и работать. Как я сказала это и хорошо и плохо одновременно. Но мы сошлись в 16м ещё в Донецке,вместе уехали в Россию,потом в Киев и если честно из-за везения,одноклассника мужа и того что он смог переквалифицироваться из электромонтёра в контентщика и дальше развиваться и у нас все пошло в гору.
К счастью мы потихоньку всего добиваемся сами)
Никогда так не думала, читая ваши посты) наверное потому что сама в прошлом преподаватель и знаю, насколько энергозатратна эта работа
Так, той, хто знає, що таке вчителювати, ніколи не подумає, що це легко.
Хоч я насправді дуже люблю своїх учнів і ловлю кайф від своєї роботи
Действительно все выглядит не так, как кажется. Всегда думала, что у тебя лайт работа для души. Я очень восхищаюсь такими людьми!
@l0llipop я выше постаралась описать все свои ошибки и сложности, постарайся о них помнить, особенно про грузовики и автобусы, для меня это было не очевидно.
@l0llipop 😘 ну и если что могу поездить, но если ты саму машину освоишь) по дороге и правилам подскажу)))
Как жаль,я только сейчас все это понимаю..но столько потеряно впустую...столько лет .мне кажется я и не смогу,не способна..
Ви все можете і на все здатні, коли починала займатись онлайн з учнями, ніби вчилась заново. Подача, завдання, принципи викладання, все інакше. Ніколи не пізно змінити своє життя.
Сама работаю с 14 лет. Когда у меня в 24 был первый отпуск - я была в шоке😂🤪 (к слову отпуск я провела на стажировке в на другой работе😂🤪). Училась и работала, пока все отдыхали и наслаждались жизнью. Меня даже дома никто не поддерживал в стремлении получить высшее образование🌝 или чего-то добиваться. Мне просто не хочется отсчитывать копейки на покупку самого дешёвого молока, как в детстве. Вот весь двигатель. А вообще да. Муж богатый, всё свалилось с неба👌
Вы молодец❤️ читая такие истории, понимаешь, что мои бессонные ночи с учебой проходят не зря
Згодна з вами, найращий мотиватор то дно, на якому ти знаходишся. І ти гребешся в гору, щоб з нього вилізти і не впасти знову. Гребеш і не бачиш куди, лиш би не вниз. І хоч ти вже далеко від дна, це відчуття низу так близько, що змушує лізти далі вгору.
Мені теж просто сказали, хочеш, вчись. Не хочеш, не вчись, підеш працювати
Ви така молодець!Цілеспрямована!
Дуже гарно завжди висловлюєте в статтях свої думки,зачитуюся😍
Уверенность и целеустремленность от мамы? Она как то подавала пример или наставляла ? Интересно как все же вы поняли что нужно работать в таком возрасте не многие думают и знают чего хотят и как идти к этому 🙏
@ewgenia1508, але просрав все, що відклав😅 і знову відкладаєш🤷♀️
Я жутка транжира🙈
@l0llipop с детства поменялась с родителями ролями и за все отвечала всегда сама ,в 14 уехала учиться и больше не вернулась домой ,потом нестабильность с мужем,опять все на себя взяла , сейчас передаю ему бразды а он учится брать ,поэтому я никак не могу расслабить булки и тратить( или может надо и правда психануть и тогда все станет на свои места 🤔🤪
Поки люди не пройдуть тією стежиною що і ви по той бік екрану буде здаватись , що все легко… бо так простішн бачити картинку , а мало хто цікавиться , як ця « картина» створювалась , з яких рухів життя складалась , щоб зараз станцювати …. З яких мрій створювалась , щоб зараз втілити в життя …
Мрій ще дуже багато, тому на тому не зупиняюсь і вірю, що вони здійсняться.
Дякую❤️
Ви приклад для наслідування! Звідки брали та берете енергію на все?