Як мамі вберегти емоційний стан під час дитячих істерик: поради
О’кей, мені потрібна порада. Як «наростити броню» під час істерик малого?
Одразу поясню, що я маю на увазі. Істерикам я не піддаюся, тобто якщо мама сказала «ні», це значить «ні». При цьому я розумію його почуття, спілкуюсь з дитиною, реагую адекватно на це все і завжди обійму і поясню свої і його дії.
Але я сама по собі все сприймаю дуже близько до душі. І після істерик мене ніби катком переїхало. Хоча я розумію, що цей шторм мине, і загалом це просто емоції і дитина переросте. Та все ж…
Так от, як «наростити» ту саму «броню», щоб не відчувати себе розбитою після істерик? Відпочинок, час на себе і допомога близьких, то само собою
Сподіваюсь, мене правильно зрозуміють
Анастасия·
Мама двоих (3 года, 5 лет)
Успокоительные. И все время повторяйте про себя: это скоро пройдёт, совсем скоро он вырастет и в этом доме будет тишина. Я взрослая, он ребёнок, я это вынесу. Как скала, которая выдерживает удары морских волн.
Но успокоительные на первом месте)
jillion·
Мама двоих (1 год, 5 лет)
Мабудь це приходить із часом і то не завжди. Допомагає менше переживати розуміння природи цих істерик. От коли діти починають істерити я думаю про що ця істерика. Чи режим збився, чи діти голодні чи ще щось.
Маргарита ·
Мама сына (3 года)
Не вийде(всі ми живі люди із почуттями. «Броня» буде міцнішати прямопропорційно зростанню вашого особистого ресурсу. Мене зараз ще більше бісить коли малий не слухає, бо ж він вже чітко все розумію, але всеодно перевіряє мої кордони.
Nastya·
Мама двоих (младенец)
Прекрасно понимаю о чем вы
У психолога тоже спрашивала, как отключить чувства. Никак.
Для меня это садик, няня, вино и время для себя
Помогает. Но не всегда
Елена К·
Мама двоих (2 года, 4 года)
бронь наросла со вторым ребенком и только со временем… плюс магний принимала долгое время, у младшей моей уже по ходу начался кризис трех лет, истеричит капризничает постоянно….тоже принимаю всегда близко к сердцу, но Вы просто должны убрать неуверенность, мысли что что-то делаете не так, мыслить только позитивно и знать, что вы хорошая мама, тогда с этим и спокойствие прийдет
Анастасия·
Мама двоих (6 лет, 9 лет)
А які думки у вас в цей момент а голові крутяться, коли ви бачите істерику? Що думаєте про себе, про дитину? Бо якщо ви сприймаєте істерики як невідворотну і нормальну частину незрілості дитини, то вони і переносяться легше. А якщо думаєте щось типу «я щось не так роблю, раз таке трапляється» або «а що ж далі буде», то тоді й виснаження іде колосальне
Почитайте тут я писала про дитячі емоціі і нашу реакцію на них https://www.instagram.com/anastasiya_golota/p/CU-X4OXticx/?utm_medium=copy_link
Лия·
Мама двоих (2 года, 21 год)
Очень понимаю вас. Годы тренировок и все равно все также катком переезжает.
С младшей помогают беспроводные наушники. Это не меняет моего отношения к ситуации, но я не так погружаюсь в ситуацию. Не так резко все это слышу, поэтому намного легче. Да, я тоже рядом с ребёнком, глажу, готова обнять или сижу рядом. Но слышу ор через музыку.
Нам повезло, такие прям истерики очень редко.