Моя історія пологів і про нашого ангела, який живе тепер на небесах👼🏻

Червень. Тест. Узд. Монохоріальна дімниатична вагітність( одна плацента). Море сліз.

Спитаєте чому сльози ?

По-перше,напередодні, за збігом обставин,я спілкувалась з однією мамою близнят і вона розповіла мені про світ ризиків такої вагітності…на цей момент я навіть не знала , що вагітна! Тому, коли узд показало два серцебиття - я ревіла, ніби відчувала, що мене чекає просто неймовірне випробування довжиною в вічність і біль, який зімною на все життя.

✅Перший скринінг.

Ніби все ок, спостерігаємо.

У мене депресія весь перший триместр, апатія. Не буду брехати - я ще не встигла вийти з попереднього дикрету, і не зовсім була готова до такого щастя. Я була - «афігевша».

✅16 тиждень - розбіжність по узд між дітками -15%. Це норма. Ффтс і інших причин чому так, у мене не було.

✅20 тиждень - дискордантність між дітками вже 25%.

✅21,5тижень - 30%.

Усі узд проходила в Геномі у Краснова.

Але після останнього - він порадив сходити до Соловйова!

✅22 тиждень. Соловйов, узд, поганий прогноз. Кровоток в пуповинці меншого - діалістичний(періодичний) нульвий. В любий момент, менша дитинка може завмерти і як результат, загибель одразу двох внутрішньоутробно.

Рекомендація , або :

- операція, коли меншого малюка відділяють від брата внутрішньоутробно( він вмирає ) і даємо шанс розвиватись іншому повноцінно. Але є ризики, що загинуть обоє після операції. Її роблять лиш в Лелеці, це унікальні операції в Україні.

- Або чекати чуда! Що народяться обоє. Кс буде екстренним, якщо пощастить. Передчасно. Вся надія буде потім на лікарів, якщо встигнуть дістати діток.

Ффтс немає, усі аналізи теж повністю в нормі.

Усе відбувається згідно плану, який прописаний був на небесах.

Інакшого пояснення не маю.

Загалом, усі лікарі, з якими ми спілкувались, прогнози давали невтішні.

Почалося. Ми з чоловіком просто в ауті, в каматозі, в шоці і т.д.

Вирішуємо зберігати вагітність. Дати шанс малюкам.

Кожен тиждень узд. Різниця між дітками зростала, по-маленьку. Але дітки розвивались, всі їхні показники були в нормі.

Кровоток так і був періодично нульовий, додався реверс! Тобто кров в пуповині періодично могла зупинятись і відтікати в зворотньому напрямку.

✅На момент 24 тижня - я вже вивчила всі протоколи ведення такої вагітності у світі, і все про пологи. Я вже прочитала всі історії мам, на всіх можливих форумах, і у всіх чатах.

Крім моєї лікар в жіночій консультації - ніхто з лікарів не бачив хороших прогнозів.

Кожен день, був як вічність. Страх, що ось щось буде.

✅В 28 тижнів я вирішила навідатись у 5 пологовий - щоб домовитись з певним лікарем про плановий КС.

Почувала я себе чудесно. Але відчувала, що потрібно перестрахуватись.

Оглянувши мої узд - лікар Д відразу повів мене до завідуючої відділення патології , і разом мені повідомили - лягай, потрібно ЕКС.

Інакше - буде біда.

Я відмовилась.

✅28 тижні для них означали би - або смерть, або купа діагнозів після кесаревого.

Але уколи гормонів, для розкриття легенів діток, у разі передчасних пологів , я все таки там зробила.

✅29,30 тижні я була як на голках!

Мене підтримала моя гінеколог,чудо жінка - вона завідуюча консультації на вул. Гарматній. На цей момент вона сама була на 36 тижні вагітності)))

Узд у мене тепер було 2 рази на тиждень і я взяла додому маленький ктг апарат для відслідкування серцебиття.

Лягати на збергігання я не хотіла, лікування не існує! А вдома у мене малюк.

Під свою відповідальність, на свій страх і ризик я продовжувала вагітність.

Кожен день в животику для них - це шанс на життя.

✅В 30.2 тижні я знову пішла до Соловйова і ще деяких лікарів,вони лиш знизували плечима і буде що буде. Перспектива погана, розбіжність між дітками вже 40%. Але патологій ніяких по розвитку не видно.

Кровотоки періодично нульовий і реверсний. крайове кріплення.

Саме це вважають причиною такого розвитку вашітності і меншого малюка. Але точного пояснення немає у світі.

✅31 тиждень , 14 грудня 16.00 - і на узд я бачу погіршення показників кровотоку малого, плаценти і приймаю рішення їхати в пологовий.

Телефоную своїй гінекологші - і вона одним дзвінком про все домовляється , мене там вже чекають.

Я на таксі мчу додому, збираю сумку і 18.00 на швидкій допомозі, я примчала в пологовий будинок #5.

Там вже готували операційну. Роздягали мене на ходу.

👼🏻👼🏻В 18.47 і 18.48 на світ з‘явились мої котенята.

Данилко і Тимофійко.

1450гр і 900 гр.

5-6 по Апгар.

Стан стабільний і прогноз задовільний.

12 днів в реанімаці при пологовому #5.

Антибіотики, дихають через масочки( сіпап ).

Далі Нас перевели у 7 Перенатальний центр.

Тут ще 2 тижні реанімації.

Більшенький сам почав дихати,засвоює молочко. На 20 день готовий переводитись до мене в палату. Ми поселились на 3 поверсі.

🥺Ввечері, я приходила в реанімацію, малюк виглядав дуже погано. Я все відчула. Але не хотіла вірити. Плакала, поцілувала його і пішла.

Його стан погіршується. Молоко він так і не засвоював за всі 22 дні, організм втомився боротись, купа антибіотиків,поставили швл, почав падати тиск, два переливання крові.

👼🏻В ніч на Різдво, о 4.00 мене розбудила медсестра.

І я все зрозуміла.

Біль.

👼🏻Тимофійко став нашим ангелом-охоронцем, в таке велике свято.

Його місія була привести свого братика у цей світ і оберігати💚

P.S. фото моє, ручка нашого Ангела - Тимофійка на узд перед кесаревим розтином.