Стоит ли сохранять отношения, если всё надоело?
Сьогодні весь день в голові крутиться думка..
Чи маю я право на те, щоб бути незадоволеною, розгніваною, тою, яку все бісить, яка нічого не хоче?
Поясню…
Ми живемо окремо від батьків, батьки живуть далеко від нас.. дитина постійно на мені, з боку допомоги ніякоі немає, якщо хтось і може підстрахувати з дитиною то це тільки чоловік..
Виходить так, з самого народження дитина на мені, + коли дитині було півроку я почала працювати на удальонці вдома і дотепер працюю…
Чоловік працює, в нього ненормований графік, тому йде з дому зранку, коли чекати навечір невідомо..
З жовтня дитина пішла в садік, я встигла вдихнути трохи свободи, але почались болячки і т.д, зараз вдома…
Останнім часом, ну майже постійно, я зустрічаю чоловіка з роботи з поганим настроєм і як мене все дістало..
На що він мені сказав якось, що йому важко на роботі знаючи що я постійно незадоволена і в нього опускаються руки… чуючи це я постійно йому в атветку кажу, що більше ніколи не подісь своім настроєм, своім станом, переживаннями…
От і задумалась…
Чи варто з чоловіком ділитися як мені все остогидло, що в свою чергу відображається на ньому, але я себе і правда так почуваю…
Чи робити вид що все нормально і мені ця рутина по кайфу?)
Alina·
Надо говорить, притворяться - путь в никуда, да и перпстанете говорить о том, что чувствуете, там и вообще общаться перестанете. Я за то, чтоб говорить, всем тяжело, да, у каждого свои обязанности. Мой приходит, я выговорюсь, он уже ничего не говорит, молча слушает, потом у меня мысль переключилась и все ок)
Alina··
Мама дочки (2 года)
Я пробувала робити вигляд що все ок, в мене не виходить🙈
Alina··
и я о том же, да и зачем.
Alina··
это для Вас важно, это волнует, а это самое главное, о чем надо говорить с родным человеком.
Alina··
Мама дочки (2 года)
@olgaoli, я вже думала просто притворятись, щоб він себе спокійніше почував… але куда там, в мені назбирується все і я потім вибухаю)
Alina··
это вариант еще хуже, потом выплескиваете эмоции в сто раз сильнее. И почему это, чтоб ему спокойнее, Вы будете собой жертвовать. Пусть тоже меняет отношение, скажите, что от него особо слов не ждете(или ждете, не знаю), можно просто молча выслушать и Вам легче станет. Там уже зависит, чего Вы ждете от него еще.
jillion·
Мама двоих (1 год, 5 лет)
І у мене так буває. Дуууже часто. А сьогодні було навпаки. Він прийшов і почав сам жалітися, а я про себе думаю ну камон хоч ти не ний і так тошно, втомилась як собака. Лягла і сили були тільки дихати))
Хоча зазвичай він приходить і я йому жаліюся)))
Але от знаєте, останнім часом все частіше думаю про те, що коли я нию мені самій це не ок. Особисто мені хочеться щоб мене пожаліли і бажано хтось прийшов і вирішив мої проблеми. Але! Я доросла людина і сама можу їх вирішити)) крім того, варто тримати фокус на позитиві! От що сьогодні було гарно?
Мене, наприклад, на ніч донька цілувала в обидві щоки і казала як вона мене любить🥰 а синочок вчився вимовляти нові слова🌟
jillion··
Мама двоих (1 год, 5 лет)
Це все я до того, що ми можемо щось міняти! Треба прислухатися до себе) допомагати собі самій