Маленькі ручки простягнулись в обійми. Від них віє теплом та пахне імбирним печивом з какао, наче тебе огортають теплою ковдрою в холодний зимовий вечір. Хочеться жити в цьому моменті вічно. Хочеться відчувати його ніжний дотик, слухати як швидко б‘ється його сердечко, нюхати його макушку і тонути в любові, яка лине потоком прямісінько в серце. Більше всього на світі я боюсь недодати дітям любові.❤️ Бо фінансово можна дати багато, але якщо не дати основного - любові, все буде марно.