У мене легша ситуація, бо перед садочком мала була з нянею або бабусею, тобто був вже відпрацьований елемент прощання. Але серед елементів є такі:
- коли можливо, відводить до садочку не мама, а інша людина
- раніше завжди озвучувала переживання малої (ти хочеш побути ще з мамою?) і розповідала, що я повернуся з роботи, але я дуже хочу, щоб доня гарно провела час, і саме тому вона зараз йде … (з нянею, з бабусею, до садочку), і вона дізнається сьогодні…
- в садочку у доні з‘явилася подружка, тому ми зранку проговорюємо, що доня хотіла б їй сказати, або у що погратися з нею, або…
- буває, що подружку бачити не хоче, тоді я згадую про виховательку і няню. Їм подеколи я пропоную показати, який красивий ведмедик на кофтинці сьогодні!
- сьогодні мала гралася у лева і я запропонувала показати в садочку як гарно вона ричить.
Якось так…
Але в першу чергу я б працювала з переживаннями дитини (розлучення з мамою, страх, невпевненість).

Было такое , перебороли.

Значит что то в саду ему очень не нравится, одно дело когда ребёнок плачет, но успокаивается в группе, а другое- когда категоричный отказ, может стоит другой садик посмотреть или другую воспитательницу