Вакцинування було даремним кроком.

Я чесно вірила і чесно сподівалася, що нарешті, за стільки років, хоча б після чіпування і зміни ДНК мені не доведеться самостійно приймати рішення. Ну може не Білл Гейтс (я розумію, що він не Санта Клаус і не здатен встигати все і всюди) але хтось з його помічників, буде керувати мною.
Пройшло 4 місяці після повної вакцинації, а я і далі сама вирішую, що готувати на вечерю. Куди їхати на вихідні. Який зимовий комбінезон купити сину. Особливо ніяково на робочих мітингах: коли наступає моя черга говорити, виникає пауза. Бо я сподіваюся, що вже цього разу скаже хтось інший. Але знову відповідати доводиться мені.

Не вакцинуйтеся, не треба. Серед переваг лише захист від ускладнень від ковіду, а того, що дійсно треба, немає!