Пост пожалітися😭😭😭
Чоловік не сильно радий що я вагітна, я досі в це теж ще не вірю, не знаю як дальше бути і що робити, так вийшло зовсім не очікувано і не плановано що просто жесть
Де знайти відповідь не своє запитання які мене турбують, хто був в такий ситуації?
Вы материально готовы к этому ребёнку? Морально и физически легче справиться, чем плодить нищету
В нас і на цю дитину особо грошей не було бо стався карантин плюс чоловіка кинули з роботою, але на елементарні речі завжди були гроші
Заспокійтеся. Це паніка від неочікуваності.
Подумайте про плюси і мінуси.
По суті у вас залишилися всі речі з старшої дитини(а ще якщо пощастить і буде знов дівчинка то весь одяг підійде і не треба буде тратитися) Для початку потрібні будуть лише підгузники і можливо суміш…спочатку буде важко з двома
А далі дитинка підросте і будуть разом бавитися…вам стане легше.
@oksik_k тоді ви просто таку думку тягнете з минулого за собою. Це не так, треба забувати і відпустити, те що було в минулому. Ви не зможете не любити свою дитину, ви ще тільки в животі будете її рухи відчувати і вже будете любити. І чоловік теж буде любити, ну як він зможе, мені не віриться просто, це ж частинка його.
мені треба все обдумати, і я не буду ніколи знати чи я зробила правильно, але знаю що все що не робиться робиться на краще🤞
Надіюся все буде добре
Просто ставлю себе на ваше місце
І приміряю два варіанти розвитку подій.
Якщо би я зробила аборт… я би до смерті себе цим гризла…і гадала хто ж то мав народитися,якою була б та дитинка,яким було б моє життя. Коротше після такого я би не змогла більше бути щасливою і насолоджуватись життям що одній дитині я дала шанс на життя ,а іншій ні…
Беру по собі…
Яка ви і який у вас характер незнаю
Просто приміряю ситуацію на себе… і розумію що другий варіант точно не для мене,а значить залишається лише перший🤱🏻
@nataliascalyga, не хоче, бо ми не готові, і морально і фізично, він постійно на роботі я зараз з малою сама, в малої характер такий як і в мене плюс вона нервується часто, я постійно дзвоню і кажу як мені важко, допомогти нам немає кому ми тільки в двох, родичі є але з ними важка ситуація, плюс немає свого житла, а їхати до когось знову жити не хочемо, вже стало, плюс немає стабільної роботи, а якщо він би поїхав закордон я сама здурію з двома, плюс я ще не готова і не хотіли зараз, якось так(
просто хотіла ше добавити
Ми дитинку теж не планували ще. І я також в шоці була… і чоловік не очікував.. тому не можу сказати що дуже радів.
Я часто бачила як чоловіки гладять вагітним животик,цілують говорять до нього і мені було обідно бо мій такого не робив,але ви би бачили їх з донечкою тепер,як вони бавляться,цьомаються,як вона повзе в коридор щойно почує що тато прийшов.
Ми теж живемо не багато…весь час економимо і купляємо найнеобхідніше. Дитину вдіваю на секонді або тут в мамочок багато чого купляю… і так живем.
Але я маю такий дорогий скарб-дитинку♥️
я з вами згідна, але всеодно страшно, неочікувано і досі не віриться, мені просто здається що в організмі збій і критичні дні ось-ось почнуться, я не вірю що вагітна, це важко прийняти
Я категорично проти абортів, це для мене вбивство. Крім мук совісті, я б ще думала наперед, що після аборту можна ніколи більше не завагітніти, життя довге, невідомо як складеться, зрештою, за наші гріхи можуть відповідати наші діти, про це я б теж думала. До сексу готові, а до дітей ні, якось то неправильно, треба нести відповідальність. Знаю жінку, яка маючи 2 дітей, з 3 зробила аборт, хоча жили добре, чоловік хотів дитину, а вона боялася, що не потягнуть, в результаті років 5 була в запоях, бо не могла собі простити, а старша донька мала 2 викидні і ще 2 діток поховала десь на 7 місяці, може десь карма вернулася, не знаю. Не суджу нікого, вам бажаю добра і любові, щоб усі ваші рішення були прийняті з любов'ю. І пам'ятайте, що це ваша душа і тіло, а не чоловіка.
Я теж категорично проти, і все це знаю, згаю за карму, за совість за все... але є свої нюанси, не знаю ще в роздумах, я ніяк не можу прийти в себе, плюс я не готова до другої дитини, не знаю надіюся я зроблю правильне рішення
Ви мама💚 чудова, любляча та найкраща мама для своїх діточок!!!
Вами керує страх невідомості. (але насправді ніхто з нас не знає, що чекає на нас завтра)
Я би радила вам не робити аборту! (в жодному випадку не засуджую) В середині вас вже є маленьке життя, і середенько його вже б'ється. Ви його безумовно будите любити. (хоча протягом вагітності не раз можете замислюватися, що ні не можливо, але любові стає більше, вона не ділиться! Ну уявіть, якби вам сказали, що для вас важливіше руки чи ноги, зір чи слух?! Так і ваші дітки для вас однаково важливі. І любов до них глибока, та не ділиться, а тільки множиться 💚💚)
Ситуації в житті бувають різні, не очікувані, бажані, важкі та легкі. Так було і буде. Але цінність життя завжди найголовніша. Коли особисто зустрічаєшся з серйозними негараздами відносно здоров'я та напряму життя (своє, чи близьких), то розумієш... Що все довкола (що здасться таким важливим: квартира, машина, гроші/подорожі і т. д) - не важливе. І ти ладний все віддати, аби тільки були здорові твої рідні люди. Я знаю це з особистого досвіду. Дякую Богу, що маю своїх діточок. 🙏
Обіймаю вас і вірю в те, що все у вас буде добре.
Дайте себе время. Я бы лучше тут не писала, тк разные люди, разные мнения. В голове засядет чужая страшилка про грехи карму и тд и вы будете ею руководствоваться. Зачем? Выбирать все равно только вам. Любое ваше решение правильное, потому что вам с ним жить, а не тем кто комментирует.
Так, хочу зробити, хочу піти здати кров і до лікаря, а дальше буду вирішувати, головне що б було все добре
Мой тоже сразу же не был рад! А сейчас очень рад и хочет еще девочку!!😁😁😁😁🤗
От про це я і думаю,ще б була можливість пожити в батьків то ок, а так з ними стосунки не найкращі тому цей варіант відпадає(
А ще плюс можливий такий варіант що може бути одразу двоє, тому тут буде повний капець😢
Питання. Що вам дарували чоловіки на народження дитини? І що ви хотіли, чи співпали очікування? :) П. С. Питання саме до тих кому дарували:) якщо ви проти/не приймаєте/ і тд, то ніжно пролистуйте далі:)
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Поясніть мені, зробила я три гексаксима і що далі???? Які ще треба прививки робить? І через скільки часу?? А то мені педіатр сказав - на ваше усмотрение і я поняла що нема про що з ним говорить...
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
І знову пост 🥲🤣 Не звичайні імена для дівчаток , або просто які вам подобаються ?🙏🏻🤪 Може щось нове почую ) P.S. Ми так і не можемо обрати ім’я 😭
Olha·
Мама дочки-младенца
Заспокійтеся. Це паніка від неочікуваності.
Подумайте про плюси і мінуси.
По суті у вас залишилися всі речі з старшої дитини(а ще якщо пощастить і буде знов дівчинка то весь одяг підійде і не треба буде тратитися) Для початку потрібні будуть лише підгузники і можливо суміш…спочатку буде важко з двома
А далі дитинка підросте і будуть разом бавитися…вам стане легше.
ксюша··
Мама дочки (1 год)
Я боюся що ми не зможемо полюбити цю дитину і будемо її звинувачувати у всьому, маю такий досвід в сім’ї це страшно, я вже не знаю як правильно зробити
Наталія··
Мама сына (2 года)
тоді ви просто таку думку тягнете з минулого за собою. Це не так, треба забувати і відпустити, те що було в минулому. Ви не зможете не любити свою дитину, ви ще тільки в животі будете її рухи відчувати і вже будете любити. І чоловік теж буде любити, ну як він зможе, мені не віриться просто, це ж частинка його.
ксюша··
Мама дочки (1 год)
мені треба все обдумати, і я не буду ніколи знати чи я зробила правильно, але знаю що все що не робиться робиться на краще🤞
Надіюся все буде добре
Наталія··
Мама сына (2 года)
як зробите, так і буде правильно. Буде так як має бути.
Людмила ·
Мама двоих (младенец)
Ви мама💚 чудова, любляча та найкраща мама для своїх діточок!!!
Вами керує страх невідомості. (але насправді ніхто з нас не знає, що чекає на нас завтра)
Я би радила вам не робити аборту! (в жодному випадку не засуджую) В середині вас вже є маленьке життя, і середенько його вже б'ється. Ви його безумовно будите любити. (хоча протягом вагітності не раз можете замислюватися, що ні не можливо, але любові стає більше, вона не ділиться! Ну уявіть, якби вам сказали, що для вас важливіше руки чи ноги, зір чи слух?! Так і ваші дітки для вас однаково важливі. І любов до них глибока, та не ділиться, а тільки множиться 💚💚)
Ситуації в житті бувають різні, не очікувані, бажані, важкі та легкі. Так було і буде. Але цінність життя завжди найголовніша. Коли особисто зустрічаєшся з серйозними негараздами відносно здоров'я та напряму життя (своє, чи близьких), то розумієш... Що все довкола (що здасться таким важливим: квартира, машина, гроші/подорожі і т. д) - не важливе. І ти ладний все віддати, аби тільки були здорові твої рідні люди. Я знаю це з особистого досвіду. Дякую Богу, що маю своїх діточок. 🙏
Обіймаю вас і вірю в те, що все у вас буде добре.