S.O.S. !!! Ми в Єгипті, малий чимось отруївся. Весь день рвота, кілька разів понос. Давала смекту, хумана електроліт, воду. Ще давала атоксіл гель, але від нього зразу рвотний рефлекс. Останній раз вирвав всю смекту зразу після прийому і заснув. Що робити? Нехай спить чи будити відпоювати? Температури нема, але боюсь щоб не було повного зневоднення. Чи до лікаря по страховці? Я не довіряю якось єгипетським лікарям. Дівчата, що робити? допоможіть! До цього ніколи не було харчових отруєнь, тому я в паніці!
Попередній пост👇👇👇👇👇 Зараз уже пізно шукати хто винний у моїй втраті, але все таки думаю є вина лікаря та і моя звичайно. Оскільки після попередніх трьох втрат, глобальних проблем у мене не знайшли, але все ж таки не все ідеально. Виявили антифосфоліпідний синдром (АФС), порада лікарів була з початку вагітності і до кінця колоти Клексан 0,4 та приймати Аспірин кардіо і виношу нарешті 4 вагітність! Та наложити профілактичний шов на шийку, так як було 3 втрати і це також може бути сокупна причина невдач! В цю вагітність також багато консультувалася з лікарями, які всі в один голос говорити, що шов Вам потрібний 100% , але моя лікар категорично була проти шва (не знаю в ІПАГ там можливо свої погляди на це) ніби, що «шов ніякої гарантії не дає і тебе може порвати». На той момент я все таки прийняла рішення наложити шов, домовилася з лікарем з 7 перинатального, який мене чекав. Як зараз пам’ятаю, я за зателефонувала лікарю який мене вів, і сказала, що вирішила все таки наложити шов і її слухати не буду так як були попередні втрати! На що вона мене просто почала переконувати, що я виношу дитинку, щоб я їй нарешті довірилася, ніякий шов не робила, я приймаю велику кількість гормонів і все буде добре!!!! Я дуже довіряю людям, порадилися з чоловіком і вирішили все таки їй довіритися, якщо вона така впевнена, що все буде добре. Але після того як не наложила шов, я кожні два тижні робила цервікометрію та контролювала шийку. А зараз я себе картаю за те, що не наложила шов, можливо якби я його зробила, все було б по іншому! Якщо дійсно вина лікаря і потрібно було це зробити??? Зараз чекаю на результати гістології, який буде результат! Скажіть Вашу думку будь ласка, я кожен день цим живу і вже просто сил немає!!!! Тим більше якщо в п’ятницю зробила 2 скринінг, а в суботу відійшли води, я думаю, що справа в шийці скоріше за все, не поміг і контроль!!!! Мовчу уже скільки грошей лікар видер за 5 місяців моєї вагітності і скільки пішло на самі препарати!
Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але не обіцяю. Є у мене подруга, ми знайомі 10 років, раніше були дуже близькими. Коли я вийшла заміж, завагітніла і була на 7 місяці ми припинили спілкування. З народженням дитини вона не привітала. Ми не спілкувалися рік, але я вирішила зробити перший крок і дізнатися як у неї справи. Після того мені здавалося, що все нормально. Ми з Софією двічі приїжджали до моїх батьків в інше місто і у нас була можливість побачитися. Софію я брала з собою так як батьки на роботі. Про дитину я майже не говорила, тільки, коли подруга щось запитувала .Вона казала, що дітей поки не хоче, а тепер каже, що не хоче взагалі. Я поважаю її вибір і не намагаюся переконати. Але є одна проблеми, це те як вона ставиться до моєї дитини. Я не вимагаю щоб вона її любила, розважала чи щось таке. Але...хоча б не ігнорувати її присутність. Останній раз ми бачилися весною. Гуляли втрьох. Частину шляху Софія їхала в колясці, частину - йшла ніжками. Ми вже збиралися йти додому, я запила Соню чи поїде вона в колясці, але її увагу щось відволікло і вона не одразу відповіла. На що подруга сказала "Що ти хочеш почути вона ж дитина?" Мене це заділо і я сказала, що по можливості прислухаюся до бажань своєї дитини. Далі вона розказувала, що діти вилазять на голову і т.д. Інша ситуація була, коли ми були в Карпатах. Замість того щоб розпитати як нам відпочивається, питання було таким "а ви не думали її залишити в батьків?". Я сказала, що ні. Далі вона намагалася мене переконати, чи що 2 роки це вже не така мала дитина і ще писала безліч всяких "аргументів". На що я як попугай казала, що кожна мама сама вирішує і материнство на практиці не таке як в теорії. Дрібних таких ситуацій було безліч. Мене вони засмучують, хоча здавалося б не повинні. Я занадто гостро реагую? Поставити на цю тему табу? Взагалі не спілкуватися?
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Надежда·
Мама сына-младенца
Я сцеживалась если они сильно наливались )
Беата··
Мама дочки-младенца
Молока не приходило ще більше?
Юля·
Мама дочки-младенца
Наверное покормили несколько раз правой,поэтому левая сильно набралась
У вас нет возможности покормить левой сейчас ? Если нет ,то лучше самой сцедить до того состояния пока легче не станет
Беата··
Мама дочки-младенца
Скоріш за все. Або висіла на ній дуже довго.
Поки далі чередую. Не знаю як правильно
Юля··
Мама дочки-младенца
у меня если одна сильно набирается я просто даю ее ,выровняю и дальше даю по очереди
Беата·
Мама дочки-младенца
Поняла! Дуже вдячна вам!!!