Трішки плакати хочеться )))

Двоє. Уже пішов 7й місяць. На днях переїхали у свій будинок.

Все думала легше буде … ось вони ще трішки підростуть, ось будемо жити у себе (самі собі госпораді) … Порядки наведу, речі всі поскладаю, їсти наварю … ага, розігналась!

Добре, що хоч режим сну відрегулювала. 3-4 рази на день по 30 хв - 2 години. Але цей час я сиджу з ними, бо сплять неспокійно і потрібно уколисувати. Кому соску, кому сіську …

Коли гуляють, то це 20 хв вільного часу у мене (або самі тусять або ж мультик мені допомагає). Постійно хтось хоче на ручки. В колясці спокійно щоб хтось лежав? Та ви що!

Стільчики-кріселка на колесах придбали. Кльова штука хвилин на десять.

Вночі сплю між двома. Одна в ліжечку біля кроваті, друга в кроваті. Повертаюсь то до одної, то до другої. Як тільки розвернусь погодувати - плач. Це якась ж…а!

Сама як зомбі. Вдень лягти не можу, бо хтось кинеться, вчасно не заколишу - прокидається друга і рьовають разом!!!!

🤪

Так у всіх (хто має двох діток +|- одного віку)?

Де ви берете сили, як справляєтесь? Навчіть!