Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а по...

Ремарочка щодо автокрісел:

Возити дитину так, як на фото в новині ☝️, те ж саме, що возити її на руках.

Верхній одяг знімаємо, бо паски триматимуть саме одяг, який і заважатиме щільній фіксації тіла, а дитина при зіткненні вилітає з нього вперед і міцно цілує переднє крісло. А одяг так, одяг в безпеці і надійно зафіксований.

Щодо "та ми повільно поїдемо, 30-40 км/год."

При зіткненні на 30 км/год. вага дитини збільшується щонайменш в 5 разів, руки навіть не стримають цей політ. А паски - так. ...

Як наважитись на другу дитину 😮‍💨😭…. Я ніби і хочу і не хочу, допомагає тільки чоловік… я тільки почала «жити» приходити в себе і чоловік каже вже іти за другим …. Бо вік не молодий ( відносно)… а я не можу ніяк зібратись духом, не хочу знову хвилюватись за проходження вагітності, аналізи, знову кс, гв, як все воно буде, чи не гірше, і тд … знову все спочатку 🫠 я ніби заплуталась… я вже пройшла цей шлях з першою дитиною, і зрозуміла шо материнство це ну вапше не мій каньок 🗿🥹… іноді мені здається ...

Мамулічки малоїжок, відгукніться! Я навіть не знаю чи хочу пораду почути чи те, що не одна в цьому світі така😄 харчовий інтерес з'явився рано, прикорм з 5 місяців (каш), так як вагу недобирала, їла з апетитом але не багато. Потім добавляла овочі, м'ясо і тд... За один прийом їжі зазвичай ложок 2-5 чайних з'їдає, більше не хоче, тим більше "дитячого". Так як лізла в мою тарілку з місяців 7 перевела на загальний стіл(типу педагогічний прикорм😁), але ситуація не змінилася... Найбільша за об'ємом-це...

Психологічну підтримку мам, можна?

Мій інстаграм ще не готовий до таких відвертостей. Краще тут.

_______

Ця тема потроху зводить з розуму. Не маю сил боротися і вже не знаю що ще маю зробити, куди бігти, кого питати. Здається, ми спробували все.

Моя істерика зривається на сльози.

Знову сльози. Посеред ночі, рано зранку, вдень, на вечір. Часто. Наодинці. Навіть з кимось. Немає сил тримати у собі. Фотографую, закарбовую у пам’яті, пишу нотатки, зберігаю емоції. Голова моя розуміє, що то не найва...