Розслабтеся. Без дитячих травм ніхто не виріс. Хоч би як ви не старалися, дорослі діти все одно…

Розслабтеся. Без дитячих травм ніхто не виріс.

Хоч би як ви не старалися, дорослі діти все одно знайдуть привід , аби дорікнути неправильним вихованням.

«Мій перфекціонізм заважає мені жити. Він розвинувся, тому що в мене були дуже суворі батьки. Вони чекали від мене лише найкращих результатів. - А у вашої сестри теж перфекціонізм? - Ні. Зовсім немає. - Батьки були з нею не настільки суворі? - Ні, не знаю…»

«Мій перфекціонізм заважає мені жити. Моі батьки були надто м’які, добрі, надто мене любили. Чудові батьки. І мені дуже хотілося бути для них найкращою дівчинкою. Я весь час боялася чимось засмутити маму, тому намагалася стати якомога кращою. Так і сформувався мій перфекціонізм».

«Мої батьки часто сварилися, і тому я не можу побудувати нормальні стосунки. Це причина моєї самотності».

«Мої батьки ніколи не сварилися. Взагалі ніколи. І тепер я шукаю таких само ідеальних стосунків, але не моду знайти. Через це я самотня».

«Мої батьки мене забагато годували. Здавалося, їх непокоїло лише те, що я їм. Тому я тепер така товста».

«Мені здається, моїх батьків взагалі не турбувало, що я їм. Я приходила додому після школи й сама собі щось готувала. Яєчню чи бутерброд. А так хотілося, щоб у холодильнику чекав обід з трьох страв. Тепер я надто ціную їжу. Їм завжди, коли її бачу. Тому я така товста.»

«Мене віддали в дитячий садок. Я так не любила туди ходити. Мені здається , що всі мої проблеми з комунікацією пояснюється цим. Я не хотіла спілкування з чужими дітьми в садочку. Тепер я прагну уникати великих компаній».

«Мене не віддали в дитячий садок. Я до школи сидів удома з мамою. Тому не навчився спілкуватися. Звикати до спілкування з іншими дітьми у великому колективі у сім років дуже складно. Цей досвід я мав би отримати раніше. Даремно мене в дитячий садок не віддали. Я так і не навчився комфортно почуватися в колективі, прагну уникати великих компанії».

Уривок з книги А. Бикової.

Мені здається потрібно викинути з голови те , що існує якийсь ідеал мами, ідеал дитини. В усьому є ця «золота середина».