Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Доброго дня... Дівчата порадьте що робити? Мій наречений дуже хотів дитину... І ось я вже на другому місці. Ми подали заяву до заксу розпис у вівторок 17.04... але за останні тиждень він змінився наполягає на абортів. Ночує у батьків або кумів, додому приїжджає лише у справах. Небереш трубки сам дзвонити тричі на день притає як я себе почуваю як справи і все... З його батьками все добре вони підтримують мене та також переживають... Що робити?
Дівчата,напишіть будь ласка що їдять ваші дітки в 2 роки +\- на завтрак,обід,вечерю.Що ви готуєте і скільки дитина зʼїдає? Моя так погано їсть,що це ппц.Вона наче і не відмовляється,але сідає за стіл,спробує пару раз і каже що не хоче.Бляха,я вже не знаю що їй готувати,може лобстерів?😡Те що вона любить і завжди їсть,це творог з сметаною,молоко,твердий сир,яйця варені.От вранці зварила їй вареники з творогом і спеціально для неї зробила тушену картоплю з морквою та індичкою,дала на вибір,вона зʼїла півтора вареника,маленький шматочок індички і пів стакана молока,оце і весь сніданок.Зато цілий день просить молоко,за день випиває десь біля літра.Рибу вона не любить ніяку крім Дорадо,навіть червона їй не подобається,ми звісно купляємо,але ж хочеться якось різноманітнити раціон,морепродукти теж не їсть,тільки мʼясо. Вона з народження з їжею на «Ви»,але я сподівалась що з часом це зміниться.Цікаво чи багато у кого так і що з цим робити? Важить в свої 2 роки 12.900 .
Матусі, накипілооооо 😡 У нас завжди є проблеми з однією вихователькою у дитсадку, сьогодні попросила одягти жилетку на спортивний костюм, зранку прийшли у куртці але з собою взяла бо бачила що потеплішає, зранку сказала що одягти, ввечері приходимо за донькою вона надягнула 4 слої одежі в +15 😡🤷 ♀ 🤦 ♀ донька змалечку звикла до 17-18 градусів і я ніколи її не кутала Лосіни, кофта з довгим рукавом х/б зверху костюм з тонким флісом зверху куртку зверху жилетку 😠 ну це просто капець На що вона відповіла що вітер, і на курточці капюшон тому вона одягла але яким боком там ще зверху жилетка я не знаю… Це вже не перша ситуація коли я кажу одне вона робить по своєму, що робити і як розмовляти я вже от не знаю від слова зовсім…
Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але не обіцяю. Є у мене подруга, ми знайомі 10 років, раніше були дуже близькими. Коли я вийшла заміж, завагітніла і була на 7 місяці ми припинили спілкування. З народженням дитини вона не привітала. Ми не спілкувалися рік, але я вирішила зробити перший крок і дізнатися як у неї справи. Після того мені здавалося, що все нормально. Ми з Софією двічі приїжджали до моїх батьків в інше місто і у нас була можливість побачитися. Софію я брала з собою так як батьки на роботі. Про дитину я майже не говорила, тільки, коли подруга щось запитувала .Вона казала, що дітей поки не хоче, а тепер каже, що не хоче взагалі. Я поважаю її вибір і не намагаюся переконати. Але є одна проблеми, це те як вона ставиться до моєї дитини. Я не вимагаю щоб вона її любила, розважала чи щось таке. Але...хоча б не ігнорувати її присутність. Останній раз ми бачилися весною. Гуляли втрьох. Частину шляху Софія їхала в колясці, частину - йшла ніжками. Ми вже збиралися йти додому, я запила Соню чи поїде вона в колясці, але її увагу щось відволікло і вона не одразу відповіла. На що подруга сказала "Що ти хочеш почути вона ж дитина?" Мене це заділо і я сказала, що по можливості прислухаюся до бажань своєї дитини. Далі вона розказувала, що діти вилазять на голову і т.д. Інша ситуація була, коли ми були в Карпатах. Замість того щоб розпитати як нам відпочивається, питання було таким "а ви не думали її залишити в батьків?". Я сказала, що ні. Далі вона намагалася мене переконати, чи що 2 роки це вже не така мала дитина і ще писала безліч всяких "аргументів". На що я як попугай казала, що кожна мама сама вирішує і материнство на практиці не таке як в теорії. Дрібних таких ситуацій було безліч. Мене вони засмучують, хоча здавалося б не повинні. Я занадто гостро реагую? Поставити на цю тему табу? Взагалі не спілкуватися?
Оксана ·Мама дочки (4 года)
Я би, на вашому місці, не їхала. Боялась би за здоров'я дитини, щоб, не дай Боже, гірше не стало там.. Але повністю вашої ситуації не знаю, тому тут рішення приймаєте лише ви. Якщо лікар дозволяє, і там знаєте куди звернутись, якщо "раптом що", тоді все нормально. І якщо мамі є кому допомогти, теж "раптом що".
·Ответить