Девочки, у меня пост-размышление...🧐
Пишу то, что чувствую на данный момент своей жизни.
Все пишут про садики сейчас... а я - та сумасшедшая, которая хочет своим ребёнком заниматься сама...мы с ней делаем всё и даже больше, что делают в садике...на площадке она прекрасно ладит, играет с детками, очень коммуникабельная, приветливая...(не без приколов конечно, бывает и бяка))
У меня есть возможность поступать в аспирантуру по своей профессии на этот год, но это нереально я считаю...может на следующий - да, созрею...
Через две недели мне сказали сыграть со скрипачем на концерте (я -пианистка). Я дала добро)
Но, верите, выход из зоны комфорта - штука очень интересная и тяжелая...были моменты, когда я выла от того, что скучала по прошлым беззаботным студенческим годам, от того, что не могу заниматься в данный период жизни самореализацией...а сейчас, когда двери открываются по-тихонько - я начинаю думать и давать заднюю...испытываю огромный спектр эмоций - мне и Софийку жаль (я ее не оставляла ни разу больше, чем на 3 часа со своей мамой, когда ездили на шопинг с мужем), и жаль того, что этот драгоценный период у неё, такой интересный, никогда не повторится больше...хочется каждый миг проводить с ней)
Передо мной как-будто становится выбор - счастливый ребёнок с мамой или мама-карьеристка, внимания и времени которой не хватает ребёнку...
Очень сильно привязана к своей доченьке♥️Очень люблю ее♥️
И ещё люблю свою профессию пианистки, которая сейчас на стопе, а Софийка не даёт возможности мне заниматься, временно окулировала мое фортепиано и уже показывает, где живут мишка, лиса и птички (по регистрам), что меня не может не радовать😍♥️
Всему своё время, да? Подскажите те, которым хоть немного откликнулся мой пост🙏🏻
П.с.: первое фото сделано два дня назад, а второе - три года назад (мой гос.экзамен, магистратура).
Комментарии
Є окреме питання про те, як Ви займаєтеся з малою і як плануєте займатися!
Я в інтернеті побачила методику Лемешкіної - дуже зацікавила. Також тримаю руку на пульсі по Сузукі, бо доньці подобається скрипка. Зараз поки що тільки слухаємо твори, які грають по цьому методу.
У нас тимчасово (ще 2 тижні) синтезатор, я поки що наклеїла кольоровий папір на до, ре і мі )) особливо їх не вчу з малою, але вона періодично може їх показати, особливо подобається нота мі - намагається заспівати її ))
Зараз намагаюся з нею вчити дитячі канони (через простий ритм, але міняю слова на прості, щоб дитина розуміла текст і могла доспівати останні слова), намагаюся освоїти ритм через та..ті.ті., але виходить та..тітітітіті… ))) але я хоч і граю на фо-но, але не піаністка і не викладач - йду по суті безсистемно…
Цікаво, як у вас це відбувається!
Я не думаю, що тут багато мам, які усвідомлюють роботу/кар‘єру піаністки… у мене сестра закінчила консу (теоретик) і то, я не розумію всіх тонкощів. Але думаю, Вам варто зважити на такі факти/фактори:
- я так розумію, що чим довше Ви не граєте, тим більше Ви віддаляєтеся від кар‘єри саме піаністки
- скільки годин на день Вам треба займатися, щоб бути в аспірантурі/будувати кар‘єру? Пам‘ятаю сестра по 6-8 годин грала.
- дитина щаслива не стільки від кількості годин з мамою, як від якості. Оскільки мені було потрібно виходити на роботу, я домовилася, що з дитиною гуляють 2 години перед сном, годують обідом і вкладають на денний сон. Далі я намагаюся приходити. Тобто це повноцінні 4-6 годин на день виходить, а по факту дитина Вас не бачить 3 години. Цього часу може бути достатньо для поступового відновлення кар‘єри.
- інша людина - інші слова, підходи, ігри, реакції, стилі комунікації - це може збагатити Вашу дитину.
В мене схожі відчуття. Мені настійливо говорять вийти на роботу, потрібно активно займатися кандидатською. А я хотіла б сидіти з донькою гратися дома. Вона ж єдиний раз в житті буде маленька. І капець, або недоматір, яка не буде бачити свою дитину й заробляти і розвиватися в улюбленій справі, або домогосподарка, зате буду поряд з малою. Про дит.садик ще страшно навіть думати. Я ще не придумала як знайти баланс. :(
Очень солидарна с Вами. Тоже хочу максимально прокайфовать от этого периода, но я оставляю малышку на бабушку, без ночёвки, но могу и на целый день. Считаю что если нет острой необходимости идти на работу, безусловно лучше это время посвятить ребёнку. С появлением малышки очень ощутимо как летит время и хочется понимать что ты отдала свою любовь, заботу и ласку по максимуму
Каждый возраст ребёнка очень классный, а успешная в карьерном плане мама это всегда отличный пример для ребёнка.
Но если вам надо ещё немного времени - дайте его себе, просто не откладывайте на долго и не забивайте на свой талант. Ребёнок в нашей жизни лет на 20, дальше у него своя начнётся