ІСТОРІЯ ПРО ПОЛОГИ. Happy end🔻
⠀
Частина 3. Заключна, де все пішло по наклону😅

Дві години пролежала в переймах на ліжку з датчиками😔 Ще протягом кількох годин спостережень, я попила чай з фініками і трохи посувалася поруч з аппаратом - постійно спрацьовувала кнопка тривоги, що говорить про низьку частоту серцебиття малюка😕
Тоді лікар пояснила мені, що дитині погано всередині і ситуація може закінчитися кесаревим розтином.
⠀
Ви знаєте як я готувалася до природних пологів! Я всіма силами хотіла уникнути будь-яких втручань і тут таке😭 Тим більше, я ідеально проживала всі перейми, і ніяк не потребувала в знеболюванні Епідуралкою. Але мова пішла про здоров'я дитини і я здалася!

Мені вкололи Епідуральну анестезію😨 а це майже повне знерухомлення до кінця пологів 😅
⠀
Потім принесли поїсти (до речі, там дуже смачна їжа)))

Через 2 години перевірили розкриття – 6 см, самопочуття малюка стало кращим, але тадаам – тягнути не можна.

На щастя я зібралася і почала за порадою лікаря намагатися концентруватися на моменті ЗАРАЗ. Відпочивати, пити, розчинитися у відчуттях або тужитися та дихати в трубочку.

Потім були потуги крізь біль у спині та довгоочікуване кряхтіння дитинки. Акушерка одразу поклала мені дитинку на живіт.

Як же стало добре❤️ Вона дивилася на мене своїми великими синіми очима, а я дивилася на неї, як на інопланетянку і ридала від щастя.
Підсумок: самі по собі пологи – це іспит на усвідомленість та страхи в голові. Я свої висновки зробила. І так, пологи – це прекрасний процес. І я із задоволенням проживу це ще раз.
Окремо дякую всій команді Адоніса за професіоналізм та людяність❤️