Приснилось мені на самому початку вагітності, що народжу я 06.04., але тоді ще навіть результату тесту не було.
І все так і сталось. Але не без нюансів.
Плановий огляд мав бути 07.04 на терміні 41 повний тиждень. Це мала бути середа, починаючи з Сб відчувала рухи дитинки все менше і менше, що мене і почало турбувати. Навіть шоколад не допомагав.
Не витримала і поїхала в приймальне відділення 5 пологового, щоб зробили ктг і подивились на кріслі. Таки да, КТГ погане, дитина взагалі не рухається, але серцебиття в нормі. Шийка матки як і тиждень назад, ще не готова. Але вже 41 тиждень закінчується, пропонують в стаціонар і гель для шийки на ніч. Ну ок, я не проти. Серцем відчуваю, що треба.
Ми з чоловіком поїхали додому, взяли сумки і купили гель. Через годину була вже у палаті.
КТГ роблять щогодини, показники падають, ставлять гель в 14-00, бо їм не подобається нерухомість дитинки.
Після гелю одразу тягнуло живіт, як на місячні. КТГ кожні 30 хв, показники падають і падають. Тахікардія в плода починається. Кажуть, що скоро переводимо в родзал, бо гель розм'якчив шийку і вона вже готова. Починаються перейми, легенькі, але поспати не вдалось, але шоколадку і йогурт таки з'їла))
І тут о 17-30 мені дають рубашку одноразову і халатик. Переводять у родзал.
При вході в родблок зустрічаюсь очима з молодим лікарем, і думаю напевне він і буде в мене приймати пологи. А він такий спокійний сидить на диванчику і чекає в кого вже почнуться перейми.
В родзалі дуже було комфортно, був навіть душ і туалет. Одразу прийшла інтерн, але як би не бейджик я б і не сказал, що це інтерн. Дуже поофесіонально себе вела!
Огляд на кушетці, провірили відкриття- 2 см. Пропонують проколоти пузир, ок.
Провіряв ще лікар і дав добро на прокол. Проколола інтерн за пару хвилинок, рівно о 18-00. І тут почалась жара)))
Не встигли витекти води, як перейма за переймою. Кожні 2 хвилини з тривалістю 50-60 с. А я ще із капельницею фізрозчину, щоб не було зневоднення. Сказали походити і розказали як краще дихати. Залишили одну десь на 15 хв. Повернулись, провірили відкриття і кажуть, щоб викликала чоловіка. Добре, що нам їхати з Відрадного на Севастопольку всього 12-15 хв)
Поки чоловік їхав, роблять постійно КТГ і серцебиття не радує, частота падає. Пропонують епідуралку доя відкриття, звісно я погодилась. Думала, що буде взагалі не боляче після неї і плюс потрібно для дитинки.
Так як стимулювали і в мене були стрімкі пологи, то дали анастезію, яка зняла 10% болю. Знеболити нормально не могли, бо розуміли, що ось-ось почнуться потуги, а їх треба відчувати, а не бути під анастезією. Так, що анастезія що була, що не була. Я вже думала сваритися, що не подіяло, але мені пояснили все. І тут мене починає тужити в туалет.
В цей момент приходить спокійний лікар, закриває вікна в родзалі і каже, дитині треба ж 25 градусів, щою було, а у вас повне відкриття. Повне відкриття з 2 см за 1.5 години! Я в шоці, чоловік в шоці.
Починаємо тужитись, наче в мене виходить, тужусь саме туди куди треба. Пройшло 2 потуги, лікарі дуже допомагали, казали коли і як, як довго і часто затримувати дихання. Я все слухала і робила, як вони казали. Зрозуміла, що щось не те, коли лікар почав розтягувати мене, щоб пройшла голівка. Дитинка не могла пройти, це не критично, я б його все-таки сама і народила б, але тут в якийсь момент серцебиття просто затихає. І відновлюється дуже повільно, коли дитинка знову сховалась всередину. І так кілька потуг підряд, починається гіпоксія плода, лікарі розтягують ( навіть синяк є), але не допомагає. Кажуть треба епізіо, бо серцебиття падає і кисневе голодання в дитини.
Звісно ок, як ще можна відповісти.
Розріз донизу , і розріз вправо. Наступна потуга і головка вийшла, просто вискочила, і за цю ж потугу я народила всього синочка.
Прокол в 18-00, синочок на мені в 20-05!
Всього за 2 години!
Про прикладання шкіра до шкіри, зашиття, і перебування в татуся на грудях писати вже не буду. Можливо окремо, бо це інші емоції зовсім💟
Але лікар Шокур Володимир Леонідович - мій герой. Його спокій - це сама краща анастезія і підтримка. Ну і чоловік звісно, без нього ніяк і нікуди!
Неймовірна історія!
Шо сказати, ми герої!!! ❤️
А сон і чуйка таки врятували дитинку!🙏🏻