Психолог і вагітність. Але все попорядку.
До 2018 року я 12 років не могла завагітніти, ну ніяк не получалось. І в новорічну ніч з 2017 на 2018 я таки побачила ці 2 полоски. Вагітність була дуже легка , без токсикозу. Взагалі без проблем. До 28 тижня.... Тут мені на одному узд сказали що малий плід. Всмислі, а до цього ви не бачили який він ? Я поїхала до іншого лікаря і та була шокована. Плід буд 500гр +- . Реверсний кровообіг, звур. Екстренна госпіталізація і кесерів розчин. Ранком я боялась запитати навіть чи живий він. А він був живий. Мій дуже маленький хлопчик. Він жив в реанімації 16 днів. Ми боролись за нього, сварились з лікарями які казали що шансів нема. Просили відпустити. І в один день я вирішила більше не мучити його. Через крововилив в мозок він постійно був не притомний але тримався. Зупинялось сердечко а його запускали. В цей день я побачила що він хоче уже піти але я тримаю його. Ми вечером прийшли з чоловіком , сказали що якщо він хоче піти то тримати не будемо. І о 22 год нам пожзвонили і сказали шо його більше нема. Чи плакала я ? Ні. Вже не могла. Я напевно не плакала місяців 3. Мої почуття ніби заморозили. А потім в душі відкрилась глибока чорна яма. І скажена біль. Яку я старалась втамувати іншою білью. Я більше працювала, катувала себе. Поки не попала до свого психолога. До неї мене відправила подруга. І я це сприйняла як якусь маленьку надію. І це допомогло. Пройшло 2,5 роки і я знов дозволила собі бути щасливою і вагітною. Далі буде...
#першийзапис