Сміх і гріх 🤣

Маю дуже далеку знайому, дуже давно спілкувались. Сім’ю її трохи знаю.

У неї дитина трохи старша за мого, на 2 місяці. І от постійно вона мені пише, типу ну що говорить? Бо ми вже реченнями! Ну повно дітей, що говорить реченнями, але постійно вона мені хвалилась які воно молодці. Ну ок.

Я мама трохи тривожна, того звісно переживала, що ми реченнями не говоримо. Ми були у логопеда, у нас норма. 25 слів багато дієслів. Але ці розповіді лише підсилювали тривогу.

І тут, я зустріла її маму. Марк привітався сказав «Привіт» вона дуже здивувалась. Типу так постійно? Я кажу як коли, буває вітається, буває ні.

І тут мама каже! Ми ніяк не нарадуємось у нас пішли перші слова! Типу собака! До того були лише плямкаючі мама, тато, діді, баба.

А слів ніяк не могли дочекатись 🤣

Сказати, що я була у шоці нічого не сказати ми з @olia_k, уже годину сміємось 🤣

Тепер я розумію чого вона ніяк не могла з нами зустрітись і вічно мінялись плани 🤣

Короче, діліть все у соцмережах на 8 бо це смішно 🤣

Картинка теж посміятись 🤣