Народилось наше Великоднє курчатко🐣❤ Поки все пам‘ятаю, напишу історію. Схватки почалися з 6 ранку, досить слабкі з інтервалом в 18 хв, ми з чоловіком прокинулись і пішли гуляти, гуляли майже 3 години, інтервал не зменшувався, але схватки ставали все відчутнішими. Прийшли додому, поїли, я навела марафет😂 і тут з 18 хв інтервал стрімко скорочується до 7 хв, кілька схваток і до 5 хв😳 Схватки при цьому вже досить сильні. Викликаємо таксі, їдемо. Це була 14:30. Поки доїхали (20 хв) і оформили була 15:00 - схватки кожні 2 хв. Відкриття всього 3-4 пальця, а я вже здихаю😂 але піднялися в родзал, глянули ще раз - 7 пальців, мені здається, що більшої болі бути не може і тут мене починає тужити, але шийка ще є, кажуть дихати. Я старалась слухати, але було важко навіть розібрати, що говорили лікарі, все як в тумані. І тут мені кажуть тужитись))) поки розібралась, як правильно...але все зробила, як говорили, тому жодної тріщинки чи розриву нема)) І того від приїзду в роддом до дочки на руках - 1 година🙀
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата, нам 2,5 місяців, а бодрствуєм перед сном недовго:( хв 20. Я знаю, що в такому віці з годуванням бодрствування до 1,20, але моя ледве 50 хв дотягує і вже позіха. Я не встигаю ні поговорити, ні поспівати, беру на руки і укачую, щоб не перегуляии. Мама вже кричить, що я іі постійно качаю, а може дитина не хоче спати. Тому і питання, можна якось збільшити цей час бодрствування?у вас скільки діти бодрствують зразом з годуванням?
Розгон від перейм до пологів 3, 5 годин. 🤪 Розкриття ішло з такою швидкістю, що криша їхала. І да, вже знайшлись ті "коні" які мені побажали по третє йти.
#поговоримо? що б ви зробили в даній ситуації? В мене є двоюрідний брат, йому 23 і він ще та жопа моєї родини( Навчається він в іншому місті, і постійно влипає в проблеми, аргументує тим, що "його ровесники вже зараз багато живуть, а він ні" і що "пахаючи не можна заробити, треба шукати всякі пригоди". От і знайшов на 170 000 грн. З цих жоп його постійно витягували ми з мамою (в нього тільки мати і вона інвалід по зору) Навіть пропозицію своїй дівчині він робив за наші кошти. Але як витягнути його з цієї жопи ми незнаємо! Його мама запропонувала варіант закласти наш будинок, ясно що нам це не подобається і якось ми взагалі шоковані! Ми порахували, що можуть дати нам на 4 роки і з комісією вийде 5500 в місяць, а загальна сума 240 000. Ми тільки переїхали, ми довго збирали на цей будинок і при цьому жили на зйомних квартирах. Тут потрібно робити ремонт, а якщо на нас повішати цей кредит, то ми все разом не потягнемо( ще мама мала переходити на нову роботу, на керуючу посаду, а там спершу не буде великої зарплатні, тепер доведеться пахати тут((( У нього є квартира, в ній зараз живе його мати. Я думаю запропонувати щоб вони її продали, але вона 2-х кімнатна і без ремонту, тож за неї від сили дадуть 300 000, і що ми їй купимо за 130 000??? де їй тоді жити? та і не факт, що він її вже кудись не заклав((( Я дуже сподіваюся, що їм відмовлять в кредиті під заставу нашого будинку, бо а нас прописана маленька дитина((( Короче сил нема, голова пухне, хочеться його вбити! А ще його мати вже незнає що робити і каже, що повішається( у мене все
