З цього поста почну ділитися моєю історією в пологовому будинку

частина 1️⃣
⠀
Про все по порядку 😊. Їхала я народжувати абсолютно зі спокійною душею, я ні краплі не переживала, бо знала що я в надійних руках і що мене чекає. Більше всіх нервував в цей раз чоловік 😂, був якийсь розсіяний, 155 раз йому повторювала і говорила що йому робити, начебто вже не перший раз там і все одно губився 🙈

Дату пологів ми вибирали самі, як і з сином, я ще боялася доходжу чи ні тк йшла вже 40я тиждень ... Я приїхала в Адоніс, і ще не встигли мене відправити в палату як тут я тільки зрозуміла що у мене вже перейми. Народжувати я пішла зі хватками в інтервалі 7 хв, тобто в цей раз з датою ми з Олександром вгадали тютелька-в-тютельку 👌⠀
⠀
До речі сутички цілком терпимі, може звичайно це були ще квіточки, я не знаю 🙈

Пологи пройшли легко і швидко👌. Маленьку доклали до грудей, тато теж був присутній на пологах, знімав найперші кадри і відео нашої крихти 🙏, але ділитися цим не буду, це особисте ... ⠀
⠀
Мабуть, момент коли мені поклали дитину на груди, коли ми вперше лишилися насамоті, роздивлялися один одного, я запам’ятаю на все своє життя. ⠀

Десь тільки до обіду мене перевезли, сказали ще полежати так як може бути погано, але мені вже не терпілося і не сиділося я встала абияк і пішла все розпитувати 😀, а взагалі я вже і їсти хотіла 🤣