Наші лайфаки в автопоїздці 🚘

Наші лайфаки в автопоїздці 🚘

Маршрут: Київ🏙-Карпати🏔 (біля 750 км); Карпати🏔-Київ🌃(666😏 км)

Вік доні на момент поїздки: 10 міс.

З моїм шилопопом, яка вже от-от сама бігатиме, відчувалась необхідність серйозної підготовки🙈

Тут дуже доречним був пост @mk.tatyana, т.я. відстань плюс-мінус однакова.

Я хотіла розбити на 2 дні поїздку і зупинитись десь на ночівлю, чоловік все ж не захотів розтягувати задоволення, тому їхали ми без зупинок в готелях🤪

Всі іграшки в дорогу на категоричну вимогу нашого тата були м‘якими (безпека перш за все🤓)

Отже, що нам стало в нагоді:

1. Самий головний наш помічник - автокрісло. В полулежачому положенні (десь як і в клауд Z по нахилу) Сашуня чудно висипала свої години по графіку, а в зворотну сторону замість 2-х снів, навіть 3 проспала👍

2. Спінер🙌

Шукала я крім всього звичного-щоденного щось невелике, що б привертало увагу, і тадааам - спінер з блимаючими діодами всередині🚦🚥🚦

Там ще по блютусу він під‘єднується до тел. і наче музику має грати, але я цю функцію не випробовувала.

3. Цуценя Фішер-прайс🧸

Був куплений зазделегідь для поїздки і припрятаний. Спрацювало на ура🎉

Батарейки запасні відразу закинули в пакет з іграшками в дорогу.

4. Наліпки✉️.

Тут дякувати треба @as77, за ідею.

Дуже хотіла їжачка, але до від‘їзду не встигали зробити, тому їжачка і овочі/фрукти замовила пізніше, а у іншої дівчини замовила кілька листів з наявних.

Як і спінер, і цуценя, - вперше показали доне в дорозі🎁

5. Планшет💻

Т.я. дома ми телевізор майже не включаємо доне, мультяхи на ютуб робили чудо коли вже нічого не допомагало.

6. Все що можна використати як гризунок🦷: від гризунка Курапрокс (з яким вона ще з місяця дружить), і до гумового куточка (для меблів) з улюбленою пляшечкою від антисептика і Сокарівських серветок запакованих в чудо-коробочку-«гризунок».

Ще було багато-багато всіляких іграшок взято з дому, які дуже часто чергувались.

Що було важко:

- зупинки і пора року (зима)

Зупинялись для того щоб розім‘ятись кожні 2–2,5 год. Наша перша поїздка була на таку ж відстань коли Сашуне було 19 днів. Тобі це все було простіше, т.я. час активності був меншим, спала вона частіше, і хоч і виймали з крісла кожні 2 год., - їхати з малечею яка хоче постійно відточувати навик ходіння набагато важче, т.я. усадити в крісло після «прогулянки» важко, та і прогулятись з перевдяганням займало добрих 40-50 хв.;

- їхати одним «відрізком», без зупинок. Все ж в такому віці, мені здається, з зупинкою на ніч було б легше. Хоча з іншої сторони швидше «відстрілялись»;

- неможливість зупинитись на чай/каву або в туалет коли хочеться. Тут треба підлаштовуватись під потреби дитини, як не крути. Саша прокидається коли машина не їде, а значить зупинитись на каву щоб пересісти до чоловіка на переднє сидіння і розслабитись просто нереально.

Перелазила я швиденько з заднього на переднє сидіння по мірі обстановки на дорозі 😬, а на зворотну дорогу взяла з собою термокружку-термос, який заповнювався вже в дорозі;

- неможливість нормально зайти в якийсь ресторан пообідати (локдаун, всі заклади в дорозі закриті).

Ну і саме головне, мабуть не тільки в дорозі, а й в принципі з малечею, - розслабитись і бути готовими скоригувати свої плани в будь-який момент і сприймати це як чудову нагоду для чогось нового🤗❤️☺️