Спасибі Господу й низький уклін
За те, що просинаюся щоднини.
За те, що піднімав мене з колін
Й розплутував зневір'я павутини.
Спасибі Господу моєму за дитя
Що цей безцінний дар я заслужила.
Що бачу світлий блиск отих очей,
Які уже навіки полюбила.
Спасибі Господу моєму за батьків,
За друзів щирих, бо ж і їх так мало.
За миті щастя незабутніх тих років,
Які життя невтомно дарувало.
Спасибі Господу, що дав мені усе
І навіть те, чого я не просила.
Його любов мене завжди веде
Така могутня й непоборна сила.
© Наталія Кішовар (Черній)