Спасибі Господу й низький уклін

За те, що просинаюся щоднини.

За те, що піднімав мене з колін

Й розплутував зневір'я павутини.

Спасибі Господу моєму за дитя

Що цей безцінний дар я заслужила.

Що бачу світлий блиск отих очей,

Які уже навіки полюбила.

Спасибі Господу моєму за батьків,

За друзів щирих, бо ж і їх так мало.

За миті щастя незабутніх тих років,

Які життя невтомно дарувало.

Спасибі Господу, що дав мені усе

І навіть те, чого я не просила.

Його любов мене завжди веде

Така могутня й непоборна сила.

© Наталія Кішовар (Черній)