Моїй доці через 2 тижні 3 роки, вона все ще з соскою, у 1.10 завершили гв по моїй ініціативі, мені здається вона б ще була не проти, але пройшло тоді все поступово і гладко. Після завершення гв вона знайшла вдома соску і почала смоктати, так ще досі. Ми з чоловіком думаємо що пора їй вже прощатись із соскою, але вона її дуже любить, шукає і засинає з нею. Варіанти обрізати чи ще якісь мало гуманні не підходять, ми не хочемо їх використовувати, і тим більше доця вже багато чого розуміє і гарно розмовляє.
У кого було щось подібне? Чи можливо хтось щось посовітує ?
Надіюсь на розуміння і підтримку, прошу без діла не коментувати😊
Комментарии
У меня сын был без соски. То что пора убирать - это факт и вы это знаете. А как убрать ( по гуманности ) будет лучше вам виднее... потому что некоторые разрезают и считают самым оптимальным вариантом
А можно ещё потерять ее и вместе искать и не найти ... что тоже будет печально , но в любом случае это будет грустно ...
Так же со старшей. Почти до 3-х на сон. Она ж уже понимает и договорится можна. В моем случае я ее подрезала, малая говорит пойдем новую купим. Я ей говорю что в аптеке большим деткам не продают соски, если она хочет может сходить спросить. Но она поверила. Немного сложнее ей было засыпать. Воротилась постоянно ночью. Но через неделю все наладилось. Спала прекрасно и без нее.
А чого обрізати соску - це мало гуманний метод?😁
@gribgira24, ааа, зрозуміла) ми обрізали, коли малій було 2.6, сказали, що мишка погризла, коли вона була в садочку - повірила, не плакала, кілька ночей поспала з соскою в руці і все) я думала, що буде гірше😁
Мы правда немного , совсем немного повредили соску и сказали что сося заболела, ей надо пластырь . Она его наклеяла, обнимала ,жалела сосю и так в обнимку с ней и уснула. Можно просто сказать что она заболела ей нужен бинтик и т.д чтобы она ее пожалела и положила под подушку лечиться . У малого дедушка просто в тайне от нас в год забрал соску ,вечером искать ,а ее нет. Но он попсиховал минут 5 и уснул
Мы забрали в 2.8. Просто не дали один вечер, немного плакала, потом привыкла. Без слез не обойдётся, думаю, но если их будет немного и без истерики, тогда можно на такой шаг пойти.
Просто не давать !!!!!!! Не смотря на истерики