Творці Аліси
пологи II

Поправили проводок, додали ліки, і я знову змогла провалитися в сон. (Це були другу добу без сну, сил не було ніяких, плюс від напруги трясло все тіло так, що тільки додавало болю і втоми).
До 6 ранку 20.10.20 розкриття було 7 см і лікар сказав, що вранці будемо народжувати і я знову заснула, не хотілося навіть прокидатися, знаючи, що мене знову чекає біль. Вранці заступили нові лікарі і новий анестезіолог додав мені ще трохи ліків. Почалося розпирання - потуги, але було не боляче завдяки епідуралці. Розмовляли з Сашком, сміялися, що я занадто довго народжую, як Рейчел. Всі дівчатка, які поступили зі мною, вже давно народили, привезли нових, і вони встигли народити😹

Саша вже був порядком виснажений і трохи приспав на розкладному дивані (ще ряз дякую за пологові сімейного типу, Адоніс❤️
))). Приблизно до пів 11 дня (не таке вже й ранок), анестезія перестала діяти, повернулася чутливість ніг і потуги почалися справжні.
Що ти відчуваєш ці півгодини під час пологів писати не буду, але як на мене, це було легше (тому що швидше), ніж мої нічні перейми. Я, звичайно, гарчала як звір, говорила Саші, що не можу і вистачить уже, але все змогла, все зробила як треба :)
Ще однією проблемою виявився мій лівий тазостегновий суглоб, який болить під час вагітності. У момент ікс його звели, а мені якби народжувати треба і тужитися, і дихати правильно😹🤦🏽♀️

Моя золота акушерка (прізвища навіть не знаю), швидко витягла мені ногу, розім'яла і повернулася до роботи. Окреме спасибі їй за кількість масла, яким вона мене щедро поливала для полегшення пологів. До речі, суглоб і зараз болить :(
І ось, о 11:25 наша крихітка з'явилася на світ.
Я не знаю, що було б зі мною без епідуралки, і коли я зможу зважитися на другу дитину, але такого повторення точно не хочу. Щиро заздрю ​​тим, хто народжує за дві години від і до! Так навіть за чотири, та хоч за п'ять! Але не так довго 😹