Намагаюся стати на облік і це все дуже гєморно і довго. Вже всі вени обколоті! А тепер ще й наплутали з групою крові.. Все життя була 1+, тепер кажуть, що 1-!! Кажуть, що тепер резус-конфлікт (у чоловіка теж 1+) і ще треба перездати кров і на антитіла і ще там щось! І торч вимагають і купу всього.. Це на Мостицькій. Скажіть, будь ласка,що обов'язкове?? А від чого можна відмовлятися?
Дівчатка, ох і не хочеться піднімати мені таку спірну тему, АЛЕ розумію, що сама не розберуся. До пологів лічені тижні (чи навіть дні) і мене дуже мучить єдине невирішене питання: ЧИ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ??? Я вже стільки дивилася/читала, що сил просто немає... А рішення не приходь. А перші 2 щеплення йдуть вже в пологовому (БЦЖ/гепатит В). От завезуть мене в будь-який момент в пологовий, а в мене немає чіткої думки на рахунок вакципації і що робити? Напишіть...будь ласочка...хто що думає?
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Поясніть мені, зробила я три гексаксима і що далі???? Які ще треба прививки робить? І через скільки часу?? А то мені педіатр сказав - на ваше усмотрение і я поняла що нема про що з ним говорить...
Юля·Мама сына (1 год)
Подивіться квартири в Кам’янка Бузька там мають здаватися , не так далеко як до Львова і дешевше в рази
·Ответить