Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.

Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...

Я не нормальна мати.

Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил!

Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте?

Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку…...

Щас питання любопитне для досвідчених любителів собак)

Уламую я і син чоловіка на те щоб завести засобаку, розумію що рішення дуже серйозне, тому не в горячці,поки провіряю почву так сказати)

Почала читати про різні породи.

Значить подобаються візуально і по тому що почитала:

-бігль (чисто візуально)

- естонська гонча (бо схожа на бігля😂)

- Бостон-терьєр (поки це мій фаворит)

- цвергшнауцер (чисто через те що у знайомих є,і вони кажуть ідеальна собака з багатьох параметрів)

- чіхуахуа(на крайн...

Всім привіт)

Матусі,от шоб ви зараз би змогли прям от від щирого серця порадити мамочці з немовлям?)

Признавайьесь,багато вам «прошених» порад прилетіло від родичів,і які самі дурноваті?