Коли я уявляла і, якщо можна так сказати, планувала свої пологи, то мріяла перед тим, як "здатися" до пологового будинку, заїхати в якусь кафешку і з'їсти що-небудь смачненьке-солоденьке, щоб підняти собі настрій і простимулювати роботу головного мозку глюкозкою🍰
⠀
На щастя, дорогою до Бузова чоловікові вдалося знайти мені щось солоденьке і мені вдалося з'їсти найсмачніші в моєму житті тарталетки з малиною і чудовий капучіно☕️ Більш того, ми замовили чудовий сніданок, який також був просто дивовижним😍

🕊 А коли ми їли сніданок, о диво! Поруч з кафешкою гуляв білий, найчистіший білий, без жодної плямочки голуб🕊 Ви уявляєте?
⠀
Я не вірю ні в які прикмети і подібні речі, але чомусь цього голуба я сприйняла як добру ознаку і знак Зверху, що все буде добре🙏
⠀
Під час сніданку я зателефонувала до свого лікаря, сказала, що вже їду в Адоніс...)

Ми швиденько приїхали, оскільки одразу плановали партнерські пологи, то чоловік здавав текст та підписував документи.

Далі все відбувалося з космічною швидкістю, наче, це не перші пологі, а щонайменше треті)) Тут я знову згадую про білого голуба💕

Описувати весь процес не буду, це дуже інтимно, і лишиться лише в наших спогадах❤️

Окремо хочу подякувати всій команді професіоналів Адоніса, які дуже терпляче допомагали мені. У наступному пості трохи більше розповім про партнерські пологи👆🏻