Вагітність, частина 2. «Перші трабли»
Після виписки з лікарні я відразу ж встала на облік в Адонісі. Потім ми пішли на 1-ий скринінг, який в 13 тижнів, і все було відмінно. Не можу передати ці круті емоції, тому що малюк виглядав вже як справжній чоловічок 😍 Але трохи пізніше, на 17-му тижні вагітності, я відчула якісь поколювання, які не проходили до 10 ранку, і я звернулася до свого гінеколога. Мене відразу ж відправили на УЗД, на якому мене приголомшили. Вдаватися в подробиці я не буду, так як аж надто особисте, але діагноз поставили невтішний (з дитиною все гуд, справа була в мені) 😒
У будь-який момент могло відкритися профузна кровотеча, при якій врятувати не те що б дитину, а й мене було б дуже складно. Як же я була тоді налякана .. До речі, при такому діагнозі роблять тільки кесарів, але я навіть зраділа, так як народжувати дуже боялася 😅
Після УЗД відразу ж мене хотіли покласти на збереження, і аж до ПОЛОГІВ! Тобто з 17-ї по 40-й тиждень! На 5 бляха місяців! Я відмовилася. І ось з цього моменту ми почали жити як на пороховій бочці, в будь-який момент могло станеться не можна поправити. Я ридала майже кожен день.
Все що мені можна було робити -– це лежати, лежати і ще раз лежати. Не можна було ні їздити в транспорті, ні прибирати, ні навіть нахиляться. Кожні 2-3 тижні були перевірочні УЗД. Кожен раз я сподівалася на те, що все вже добре і більше немає ніяких ризиків, але ні... Кожен прийом у гінеколога мені радили лягти на зберереження, але я постійно писала розписки, що відмовляюся і лежала вдома. Чесно, не так я собі уявляла вагітність. І ще й карантин оголосили... А як же прогулянки з пузиком по парках?
А як же походи по кафешках і кіно? Я плакала від образи, що все не так як я мріяла... Але головним на той момент було виносити малюка, тому я змирилася і лежала. Дні тяглися дуже повільно, я ледве чекала приходу чоловіка з роботи... Кожен плановий прийом у гінеколога для мене був як свято – привід красиво одягнутися і зробити вагітні фоточки.
Дотягли ми до 32-го тижня вагітності, і пішли на 3-й скринінг .О чудо!
Мене порадували хорошиими новинами, але не настільки, щоб не лягати у пологовий, так як все-одно ризики кровотеці лишалися, и з кожним тижнем все збільшувалися і збільшувалися, так як я та малюк стрімко набирали вагу...Далі буде
Комментариев ещё никто не написал.
Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, щ...
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka
І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене.
Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧
Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла!
Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на пороз...
Как отучить от соски?
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти(
Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить.
Я не знаю як з цим впроратись 😭
До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
На УЗД серця в 1 місяць лікар повідомила, що у нас відкрите овальне вікно 4мм. яке повинно було закритись з першим криком малюка, але в 30% воно не закривається відразу при народженні, а з часом і що це ніяка не патологія і 99% що воно закриється, просто в 6 місяців знов контроль узд серця, але всеодно дуже страшно ((( в кого теж таке було? І чи закрилось воно з часом ?
Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засм...