Вагітність, частина 2. «Перші трабли»
Після виписки з лікарні я відразу ж встала на облік в Адонісі. Потім ми пішли на 1-ий скринінг, який в 13 тижнів, і все було відмінно. Не можу передати ці круті емоції, тому що малюк виглядав вже як справжній чоловічок 😍 Але трохи пізніше, на 17-му тижні вагітності, я відчула якісь поколювання, які не проходили до 10 ранку, і я звернулася до свого гінеколога. Мене відразу ж відправили на УЗД, на якому мене приголомшили. Вдаватися в подробиці я не буду, так як аж надто особисте, але діагноз поставили невтішний (з дитиною все гуд, справа була в мені) 😒
У будь-який момент могло відкритися профузна кровотеча, при якій врятувати не те що б дитину, а й мене було б дуже складно. Як же я була тоді налякана .. До речі, при такому діагнозі роблять тільки кесарів, але я навіть зраділа, так як народжувати дуже боялася 😅
Після УЗД відразу ж мене хотіли покласти на збереження, і аж до ПОЛОГІВ! Тобто з 17-ї по 40-й тиждень! На 5 бляха місяців! Я відмовилася. І ось з цього моменту ми почали жити як на пороховій бочці, в будь-який момент могло станеться не можна поправити. Я ридала майже кожен день.
Все що мені можна було робити -– це лежати, лежати і ще раз лежати. Не можна було ні їздити в транспорті, ні прибирати, ні навіть нахиляться. Кожні 2-3 тижні були перевірочні УЗД. Кожен раз я сподівалася на те, що все вже добре і більше немає ніяких ризиків, але ні... Кожен прийом у гінеколога мені радили лягти на зберереження, але я постійно писала розписки, що відмовляюся і лежала вдома. Чесно, не так я собі уявляла вагітність. І ще й карантин оголосили... А як же прогулянки з пузиком по парках?
А як же походи по кафешках і кіно? Я плакала від образи, що все не так як я мріяла... Але головним на той момент було виносити малюка, тому я змирилася і лежала. Дні тяглися дуже повільно, я ледве чекала приходу чоловіка з роботи... Кожен плановий прийом у гінеколога для мене був як свято – привід красиво одягнутися і зробити вагітні фоточки.
Дотягли ми до 32-го тижня вагітності, і пішли на 3-й скринінг .О чудо!
Мене порадували хорошиими новинами, але не настільки, щоб не лягати у пологовий, так як все-одно ризики кровотеці лишалися, и з кожним тижнем все збільшувалися і збільшувалися, так як я та малюк стрімко набирали вагу...Далі буде
