Пробачте, будь ласка, за такий пост, але просто не можу не написати. Хоча б для себе, колись…

Пробачте, будь ласка, за такий пост, але просто не можу не написати. Хоча б для себе, колись перечитати. 15 жовтня - Всесвітній день втраченої дитини під час вагітності або під час пологів. Про це мовчать жінки та глибоко в серцях живуть з цим болем все життя, ховають в найпотаємніших куточках серця. Так, з часом біль минає, притуплюється, але ця ніша в серці на все життя...Все це пекло, що проходять жінки в пологових будинках під час всіх цих "процедур" , зі штучними пологами, я б не побажала ніколи в житті, навіть найгіршому ворогу.. Моєму синові зараз було б 3 рочки, але, на жаль, не судилося... я його втратила на 18 тижні вагітності. Як? Чому? За що? Чому так трапляється? Я не знаю. У травні 2021 я знову могла б стати мамою і знову, на жаль не судилося.. Можливо, Бог мене чомусь вчить, за щось карає, а я так і не розумію... Можливо, я несу кару за гріхи своєї матері, яка покинула 2 своїх дітей в тому числі і мене...Дуже-дуже всім серцем ще б хотіла мати діточок! Єдина розрада, мій найбільший дарунок, моя донечка, мій скарб♥️ Всі жінки, які переживали колись такі ситуації, таке горе, неважливо, на яких термінах, просто хочу вас всіх подумки сьогодні обійняти, будьте сильними і не переставайте вірити в чудо!!! І дай Бог, щоб всі-всі малюки народжувалися вчасно і здоровенькими! ❤️ Дасть Бог і ще подарує нам маленьких крихіток і все буде добре♥️🙏