Маленька передісторія: мій чоловік і його батьки щиро вважають,що я дуже балую дитину. І от сьогодні Соля гуляє з татом і думає вслух: "Коли я нию і плачу, то мама мені все купляє". Тато переможно усміхається, а тоді Соломія подумала і додала "ти теж купляєш, просто треба трішки більше понити".
Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, що хтось сказав :" щоб уникнути сварки, назви Марія". Так мене і назвали. Коли я була вагітна ходила думала і підбирала імена, але для хлопчика щось не могла придумати вирішила думати для дівчинки, а тоді по ходу і для хлопчика придумаю. І як не дивно мені теж приснилося ім'я своєї доні, хоча я не знала навіть хто в мене буде, я ходила і називала свою дитину Даринкою. Але до вагітності мені подобалися зовсім інші імена і я була впевнена, що в мене буде Настя або Віка😁
вже і я з тату😍
Дівчата, раптом тут є психологи. Чи норма таке у дитини нашого віку (п.с погано з мовою в нього, можливо це грає роль). Діло таке. Замітила за малим, що він робить наступне: коли ми з чоловіком сваримось або сваримо малого, то він, щоб нас відволікти каже Привіт і маше рукою, типу щоб перестали і переключились. І ще замітила таку штуку на днях: якщо я з ним сама, а тата поруч немає і він засумував, або от я його щойно сварила трошки і він хоче щоб тато був біля нього, а тата нема, то він каже: тато поїхав на роботу. Це нормально?
а хто як назвав свого синочка і чий голос був вирішальний татуся чи матусі？
Дівчата,взагалі то сама скептично відношусь до такого Сьогодні моя бабуся(прабабуся мого сина) розказує мені таку історію Пішла вона на кладовище,провідати свою маму і тата Поробила там свої справи і коли уходила вирішила ,зробити собі фото пам’ятників бо живе закордоном і я так розумію коли сумує дивиться фото Каже попросила подругу зробити фото,та якраз фоткала проти сонця І каже вийшла фотографія пам’ятників , на них червоні плями і поруч з пам’ятником її тата дитяче обличчя. Розказує ,що обличчя схоже на мого сина Я не вірю в таке і ніколи таких ситуацій зі мною не було,але як почула за свого сина серце йокнуло Я не знаю як реагувати і що взагалі казати на таке і що робити ?
Юлия·Мама дочки (4 года), беременна (24 нед.)
·Ответить