Інфекційний мононуклеоз

ВЕБ з впевненістю можна назвати одним з самих загадкових вірусів і не із-за його невивченості, а із-за бажання багатьох низькомопетентних лікарів списати на нього кожен пук, чих та інші симптоми, які вони просто не можуть пояснити. Насправді, ВЕБ у здорової людини (без тяжких імунодефіцитів) НЕ ПОТРЕБУЄ ніякої корекції да і лікування як такового НЕ ІСНУЄ.
Мононуклеоз – це захворювання, яке виникає при першій зустрічі організму з вірусом герпесу 4-го типу (вірус Епштейн-Барр) або в 10% випадків цитомегаловірусом. Зазвичай трапляється це в дитинстві з 90% людей, у деяких це проходить безсимптомно або з проявами легкої ГРВІ. Після такого знайомства вірус залишається в організмі НАЗАВЖДИ. От чому ніколи не потрібно здавати ПЛР тести та інші аналізи на ВЕБ НІКОЛИ!

Симптоми інфекційного мононуклеозу

Найчастіше мононуклеоз плутають з ангіною і призначають лікування, яке при ВЕБ категорично заборонено! Стан та перебіг можуть буди середньої тяжкості, виглядає все доволі тривожно, але паніки точно не потребує. Одужують всі без якого-будь лікування! Проявами захворювання можуть бути:

● вірусний фарингіт (гнійний наліт в горлі, сильний біль);
● висока температура тіла (лихоманка може тривати 5-7 днів на високих цифрах, надалі мати хвилеподібне течіння);
● збільшення лімфовузлів (зазвичай збільшуються шийні та підщелепні, але можуть і будь-які інші);
● збільшення селезінки, печінки;
● підвищена стомлюваність;
● в’язкі виділення з носа, які стікають по задній стінці горла;
● хропіння під час сну;
● висипка, яка нагадує кір (найчастіше виникає при прийомі антибіотиків пінецилінового ряду – саме тому так важливо при підозрі на ангіну робити стерптотест!!).

Які обстеження потрібні при мононуклеозі

Діагностика мононуклеозу важлива для того, щоб не навантажувати організм зайвими ліками, так як окрім симптоматичної терапії нічого не потрібно. Вкрай важливо не сплутати мононуклеоз і ангіну, щоб уникнути прийому пеніцилінових аб, що викликають дуже неприємну висипку, яку знову ж некваліфіковані лікарі сприймуть за щось інше та почнуть агресивно лікувати . зазвичай в наших реаліях до постановки діагнозу дитинка з батьками проходе шість кол пекла із інфекційним стаціонаром, уколами, крапельницями, залякуваннями та багатотисячними аналізами. При цьому все це було непотрібно!
Основним аналізом, який покаже на розвиток інфекційного мононуклеозу, є звичайний розгорнутий аналіз крові з лейкоформулою, який забезпечує нам держава безкоштовно. При цьому захворюванні буде:

∞ підвищення лейкоцитів;
∞ зсув формули вліво (ріст лімфоцитів);
∞ НАЙГОЛОВНІШЕ: збільшення кількості атипових мононуклеарів (віроцитів).

Тому при підозрі на мононуклеоз потрібно просити вручну підрахувати кількість віроцитів (мононуклеарів) і обов’язково вказати їх кількість. Поодинокі клітини можуть бути при різних станах, але 10% та вище точно вказують на інфекційний мононуклеоз.
ШУКАТИ АНТИТІЛА ДО ВЄБ НЕПОТРІБНО!!!!
Перенесений раніше мононуклеоз може на протязі всього життя виділяти сліди віруса у слину, це НІЧОГО не означає, окрім того, що вірус уже в організмі, то шукати це немає сенсу, як і лікувати.
При мононуклеозі також рекомендоване УЗД черевної порожнини, щоб оцінити ступінь збільшення печінки та селезінки. Ці стани також не потребують лікування, особливо усілякими фуфломіцинами для відновлення печінки.

Лікування інфекційного мононуклеозу

Противірусного лікування мононуклеозу НЕ ІСНУЄ. Фуфлозіни, гівноферони, лохофлазіди та багато іншого не мають ніякого відношення до доказової медицини. Це не просто викачка грошей, це може бути небезпечно, так як досі достеменно невідомо, чим чревате втручання в імунну систему організму!!
В гострий період застосовується симптоматична терапія:

√ прийом жарознижуючих (ми знаємо, що потрібен парацетамол та ібупрофен, так в перші дні лихоманка може бути тривалою і високою: не панікуємо, вираховуємо дозування по вазі, додаємо достатню кількість рідини, долучаємо фізичне охолодження);
√ для зняття інтоксикації – дуже рясне пиття, солодкі напої, розчини для преоральної регідратації;
√ при болі в горлі – тепле або холодне пиття, морозиво, розмоктування льодяників.

Період після перенесеного мононуклеозу: фізична активність, засмага, вакцинація

Навколо відновлення після мононуклеозу ходить чимало міфів, які давно спростовані доказовою медицино. Так НЕ ПОТРІБНО:

-уникати перебування на сонці;
-відкладати вакцинацію (вакцинувати можна одразу після зникнення гострих симптомів при легкому та середньому перебігу хвороби та через 2-3 тижні після тяжкого);
-уникати дитячих колективів на протязі року.

Єдине, що має обґрунтування – це обмеження фізичної активності (спорт, біг) у разі, коли мало місце суттєве збільшення печінки та селезінки.
Також потрібно знати, що після хвороби на протязі декількох місяців може зберігатися підвищена втомлюваність, яка пройде сама, ні на що не вказує та не потребує прийомів вітамінок, настоянок та інших чарівних казашок, що не мають до доказової медицини ніякого відношення.
Будьте здорові! Обізнаність – сила!