Просто думки в голос... Чим дорослішою стаю,тим більше помічаю,що щастя в дрібницях😭 Зараз ловлю…

Просто думки в голос...

Чим дорослішою стаю,тим більше помічаю,що щастя в дрібницях😭

Зараз ловлю себе на думці,що ще ні разу в житті не готувала вечерю так пізно.

Зараз гостюю з сином у своїх батьків,мама залишилась ночувати на дачі,а тато увесь день у відрядженні за 300 км від дому,набрала його о 22.00 думала,що вже повернувся в наше місто,а він каже,що лише виїзджає...

Запитала чи голодний,на що сказав мені,що знайде щось поїсти як приїде,а я хай краще йду спати.

Коли сказала,що приготую вечерю-погодився...

І ось стою на кухні майже о другій ночі,а мені так приємно,що зроблю приємно папі...

Я просто «Папина доця» і не зважаючи на те,що через місяць мені 35,він ще й досі їде зі мною в магазин і питає,що з солодощів я хочу,щоб він мені купив,35 років пройшло,а нічого не змінилось😭 пишу і плачу і розумію яке це щастя мати такого папу...