#мамі_треба_відпочити

Після пологів я щодня чула ці слова.

Повертаючись додому з роботи, він першим ділом йшов мити руки і до дитини. Ігноруючи накритий стіл і телефонні SMS . Тоді я вдруге закохалася в свого чоловіка.

"Мамі треба відпочити" - посміхався він, брав на руки сина і не відпускав, мугикаючи колискову, поки малюк не засне.

"Мамі треба відпочити" - сонно бурмотів він, встаючи вночі, змінюючи пелюшку і підкладаючи мені наш скарб. Він терпляче чекав, поки син насититься, і дбайливо перекладав Філіпа в ліжечко.

"Мамі треба відпочити" - збирав він однорічного Філіпа на вечірню прогулянку, даючи мені можливість провести час в тиші.

"Мамі треба відпочити" - він перевіряв уроки, на пальцях пояснюючи незрозумілі Філіпу речі.

"Мамі треба відпочити" - шикнув він на Філіпа, який повернувся з випускного...

Варто було прозвучати цим словам, як душу наповнювала незрозуміла ніжність, хвилями зігріваючи і укутуючи від побутових негараздів і втоми. На очі наверталися сльози щастя, яким хотілося поділитися з усім світом.

Був і третій раз, коли любов до чоловіка накрила мене з новою силою. Коли слово мама було замінено на бабусю.

"Бабусі треба відпочити!" - він погрозив пальцем нашому онукові, який розкапризувався під час першої розлуки з мамою і татом, і став тихенько наспівувати йому колискову.

"Бабусі треба відпочити" - він підморгнув онукові і став ладнати вудки, збираючись на ставок з первістком Філіпа.

"Бабусі треба відпочити" - з легким докором у голосі, він простягнув онукові навушники, щоб його планшет не кричав на весь будинок.

До народження онучки він не дожив зовсім трохи. Діти забрали мене до себе, відмовилися залишати одну в спорожнілому будинку.

Вперше взявши на руки онуку, я розплакалася. Мені здалося, що ось-ось - і я почую такий рідний голос: "Бабусі треба відпочити!" Навіть озирнулася, з якоюсь дурною надією на уяву, що розігралася.

Увечері, вже на межі сну, я вловила шепіт Філіпа з вітальні: "Спи, хороша, спи. Мамі треба відпочити!" Я встала і тихенько відчинила двері: Філіп качав доньку на руках, тихенько наспівуючи колискову. Ту саму. Татову.

Його з нами вже немає, але його слова "мамі треба відпочити" - живі.

Автор невідомий