





#а_поговорить
Я так виступала-як ви мені всі надоїли, коли ви позлазете з моєї шиї... Нє, ну всі звичайно розуміли, що то я так. Поїхав мій Стасік в Білу Церкву, не пройшло ще й тижня, а я вже капець за ним скучила. Зробили сьогодні такий проханий "біологом" ДНК. Госпадє, він навіть незнає дн Максима. 2 роки не бачив дитину, навіть не підійшов. Мені цього ніколи не зрозуміти.
Пережили ми булінг, вже вдруге за життя. Наплакалася, в садок більше не ходимо. На роботи тепер бо зна, як ходити. Няня наша знайшла другу роботу, доки мы ходили в садочок. Завтра знов ідемо удвох на роботу. Тепер корегуємо поведінку після протистанської поведінки в садочку. От я і пізнала, що таке істерика в дитини. Як він валявся на підлозі і неістово волав, хотілось сказати-ізвєнітє, я етого рєбьонка нє знаю. Але мы врешті заключили договір і почали ходити в центр розвитку, бо в тому, якому були немає місць.
Треба доробити доки в іцр. Госпаді, чого в нашій країні все так тяжко, коли ти маєш особливі потреби. Потрапити в спец садочок-пройти 10 кіл аду. Але я вже вспокоїлася, може ж таки моє життя стане в спокійне розмірене русло, бо ці 2 роки здаються якимось коловратом собитій. Ты борсаєся, борсаєся, а тебе тягне вниз і ніякого руху вперед. Але ж я вперта, виборсаюся. Правда?
Мої квітки життя.

Дівчатка, хто закордоном і вирішив залишатись. В якій ви країні і як вам там? Спробували пожити в Німеччині ще в 2022, фіг знайдеш квартиру, пожили пару місяців і поїхали.
Зараз вже третій рік в Англії. Але ми повністю забезпечуємо себе самі, беніфіти навіть не оформлювали. І кожного разу, як я кудись їду думаю «нахєра ми тут живемо, бо дорого капець»
Минулого місяця літала до подруги в Валенсію, дешево, тепло, естетична квартира і на 1000 дешевше нашого житла, естетичні кафе. На вихідних була ...
Якщо я рукожоп, але джинси собі підрублюю чи підрубляю (хз як там правильно) навіть інколи рівно)) , то який в мене шанс навчитись шити. Я ту ідєю виношую зі школи ще. Але ніяк ну ніяк не піду на курси. А це вже ніби готовность "низький старт" , курси знайшла, не далеко від роботи щей. І вже вот почті переступила той поріг, але ссикотно. Боюсь що прийду дупля не ріжу, а там всі вміють вже , а ти тіпа лох.
Блєать 😣
Я знову про садочок🙈
Напишіть, будь ласка,як проходила у вас адаптації до дитсадка, скільки дитина звикала?
Ми ходимо другий тиждень і почався період "не піду, не хочу"😣сьогодні прям зі сльозами йшла😥
Як приходжу забирати - весела,радісна дитина, каже,що завтра знов прийде, мені завідуюча скидала відео,як вона танцює і грається з іншими,тобто об'єктивної причини підозрювати,що їй дійсно там погано немає,а сьогодні ввечері знов "не хочу завтра в садочок"
Я пояснюю весь час,що мамі треба ходити на...


Скинули чим годують в садочку, тепер теж хочу в садочок ходити 🤣🤣🤣
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти(
Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить.
Я не знаю як з цим впроратись 😭
До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина