З просторів фб!!!!
👇👇👇 читаємо і згадуємо себе 😊🤪😜

Жерти, чи не жерти? - вот в чьом вапрос... З цим питанням стояла 20-річна згорбляна Катя, яка пару днів тому народила первістка, над коробкою цукерок «Київ вечірній» (чому згорбляна? Бо трьох кілограмові сіськи і 6 швів на Ізольді Д’Артаньяновній не дозволяли випрямити ізяшну спину). Принявши рішення, що, все таки, «жерти!», я запхала одну цукерку в рота і розплилась в блаженній посмішці. Почуття провини, ніби чугунною кувалдою, приху@рило мене по тімячку рівно через 5 секунд. Я, вооружившись усіма багатовіковими знаніями про дієту на гв, якими користувались жінки в часи, коли на лампочку приходилось дмухать, а зараз ловко переданими мені, зеленій, від мам, баб, сусідок баб, странешної сестри Марії Піцюренчихи...була впевнена, що всьо, конхвєту з’їла - дитину обсипе, алергія, живіт зболить, пиши пропало, конець, дзвони у скору, а тобі казали, мачуха ти дурна! Перші два місяці життя сина я жила на: вермішелі/гречці з молоком, налисниках, чаї зі згущенкою, хлібі з маслом, легенькому супчику, узварі і печиві «Марія». Як з такою дієтою я не почала мукати і пастися в гичці, я не знаю. Так, молока було багато, можна було б, паралельно, ще пару котенят взять під своє крило🤣. Артема стабільно мучили коліки, а мене совість... Канєшно же не від згущонки! А через те, що я на яблучко глянула, ну або зіврочив хтось, або покупать не встигли до заходу сонця😂 Тут варіантів багато, все крім «Марії» і згущонки.
Народивши Гната (в США), я пам’ятаю, як попросила пити. Мені принесли яблучний сік з льодом. «Шо за дурдом?» - подумала я, але сік випила. Сніданок проспала, а от обід принесли і тут у Катерини, від удівленія, ледь молоко в цицьках не скисло. Кава, круасан з шоколадом, курячий бульйон, рис з індичкою і грибним соусом, желе, і фрукти (диня, виноград, ананас). Диня, їбійогомать! Диня! Не голодать же? Вклала все, що принесли і материнство заграло новими барвами.
Зараз, годуючи грудьми вже 4 сина, я їм абсолютно все, в розумних рамках, звичайно. Хочеться помідорку - з’їла, хочеться соку апельсинового - випила, хочеться шампанського - перехочеться, кобиляко! Не вживаю алкоголю - ось і всі обмеження. Зараз лягаю спати з думкою, що на сніданок в холодильнику мене чекає шматок шоколадно-малинового торту, який я втовчу завтра без найменшого угризіння совісті. Я не збираюсь всіх годуючих мам агітувати разом зі мною жерти шоколад. Ні! Просто ділюсь досвідом. У кожної з нас своя дорога до того, як правильно. Це «правильно» інколи буває різним, тому вчити когось я не хочу. Але якщо десь плаче молода мама, бо не втрималась і з’їла одну цукерку з коробки «Київ вечірній», то хочу їй сказати: з’їж ще одну!

Пост заряджений на підвищення прожиткового мінімуму і лактації.
Цілую в рота,
Катя Бльостка #катябльостка