Я знову повернулась! Тепер твердо вирішила, що писатиму сюди , не тільки коли погано на душі, але й коли добре, але то не про сьогодні 😂
.
Сьогодні хочу підняти тему, яка як я думаю, близька багатьом мамам!
Материнство - як самопожертва, або не їж, не пий, болить животик 🥴
.
До народження дитини я домовилась з оточуючими людьми, що непроханих порад мені не даватимуть, але то я так думала, що домовилась, після пологів все виявилось інакше... На данний момент моїй дитині 3.5 місяців, і не повірите, я досі воюю з такими порадниками. Я от не розумію, чого кожен знає як буде краще мені?! Я сама знаю як буде краще , і що що в мене немає досвіду?! Це те ж саме, що я буду вчити когось вибачте ср*ти, бо досвіду в цьому немає🥺
.
До чого я це пишу?! Бо надіюсь, що не одна, і що я ще не поїхала дахом.
Отож сама історія. Всі ми знаємо , що буває, якщо дитина перегуляє, в будь якому віці до добра це не доведе. От сьогодні моя донька не поспала перед вечірній сон, 4 години активного часу, і істерика тут як тут, а тут ще й сестра чоловіка з порадами не забарилась, типу заспокой її, чого ви мовчите, пожалій її а тоді купай, і всеодно що цим я тільки відтягну час для сну.... Качай її, бо вона свою дитину качала, а я за свою 3.5 місяців воюю, що не качала і не качатиму! І людині ніяк не докажеш. Тут їй ще не вгодидо, що я на грудному вигодовуванні в 3 місяці дозволяю собі їсти куплені помідори😲 о Боже, помідори, і нічого що я вже спробувала 100 грам кавуна!!!! Боже що ж тепер буде...
Я так втомилась, дівчата, всі ми мами, і це дуже важко, якщо я коли небудь буду лізти з порадами до своїх дітей - то прибийте мене відразу, щоб я не мучалась.... А насправді моє життя, як серіал, як розповім, то не повірите, а як хочете то розповім!
.
Всім вчасних порад в гарного настрою 🥰