Про суперечки стосовно ніфуроксазиду.

Про суперечки стосовно ніфуроксазиду.

В якості аргументу в дискусіях про ніфуроксазид часто наводиться факт його використання чи, навпаки, невикористання за кордоном.

Але треба пам'ятати, що офіційні рекомендації авторитетних організацій та призначення рядових практикуючих лікарів нерідко не збігаються не лише в Україні. Попри позицію тих самих авторитетних організацій в США масово вживають БАДи та полівітаміни, в Німеччині та Франції активно застосовують гомеопатію, в Італії, Іспанії та Туреччині при банальному вірусному нежитю з легкістю можуть призначити антибіотик тощо.

Тому те, що комусь під час відпочинку чи у відрядженні в іншу країну там призначили ніфуроксазид - зовсім не означає, що це офіційна позиція тамтешньої професійної медичної спільноти.

Проблеми зі своєчасним та повноцінним впровадженням офіційних гайдлайнів є всюди, очевидно, люди за своєю природою в принципі консервативні та неохоче розлучаються зі звичними поглядами та підходами.

А що ж тоді в даному випадку каже сучасна світова медична наука? Вона не каже, що ніфуроксазид хороший, чи поганий.

Логіка відсутності цього препарату в міжнародних рекомендаціях лежить в зовсім іншій площині.

Спробую пояснити зовсім коротко та максимально зрозуміло.

Беремо до прикладу рекомендації Європейського товариства дитячих гастроентерологів спільно із Європейським товариством дитячих інфекційних хвороб по лікуванню гострих гастроентеритів у дітей (2014 рік).

Там зазначено, що в більшості випадків причиною кишкових інфекцій у дітей в країнах із достатньою гігієною є віруси: перш за все усім відомі ротавіруси, а також норовіруси, астровіруси, кишкові аденовіруси, саповіруси тощо. Оскільки ніфуроксазид - це препарат із антибактеріальною дією (але не антибіотик), то в подібних випадках для нього просто немає точки прикладання, бо він на віруси не діє.

Значно рідше причиною гострих гастроентеритів можуть бути бактеріальні збудники, але й вони, з точки зору експертів-укладачів зазначених вище рекомендацій, не завжди потребують антибактеріальної терапії, оскільки, з одного боку, більшість з них проходить самостійно без специфічного лікування у достатньо короткий термін, з іншого боку - використання антибіотиків в деяких випадках може завдати додаткової шкоди. Так, наприклад, призначення антибіотиків при неважких формах сальмонельозу може суттєво подовжити період бактеріовиділення, а при певних формах ешерихіозу підвищує ризик розвитку серйозних ускладнень (а саме - вкрай небезпечного гемолітико-уремічного синдрому).

Також не слід забувати, що антибіотики самі по собі можуть викликати пронос (так звану антибіотико-асоційовану діарею), і навіть важке ураження кишківника, опосередковане надмірним розмноженням бактерій під назвою Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт). І все це через згубний вплив антибіотиків на власний мікробіоценоз кишківника (тобто на наші власні "корисні" мікроорганізми).

Тому в актуальних міжнародних рекомендаціях з лікування гострих гастроентеритів у дітей зазначено, що навіть за наявності бактеріальної кишкової інфекції в більшості випадків антибактеріальна терапія не показана.

А коли, все ж, антибіотик має бути застосований? Це шигельоз (дизентерія), сальмонельоз у дітей з груп ризику, деякі варіанти ешерихіозу та кампілобактеріозу, холера, псевдомембранозний коліт та деякі інші, більш рідкісні стани.

Але при цих захворюваннях важливо, щоб препарат діяв не лише в просвіті кишківника, але й обов'язково проникав у кишкову стінку та всмоктувався в кров, щоб знищувати збудника в усьому організмі. А ніфуроксазид не здатний проникати в стінку кишки і, тим паче, всмоктуватися в кров. Тому в подібних випадках він не матиме достатнього ефекту.

От і виходить, в якості висновку, що при гострих гастроентеритах у дітей в більшості випадків ніяка антибактеріальна терапія в принципі не показана - тоді й для ніфуроксазиду немає показів, а в тих, де, дійсно, варто застосувати антибіотик - ніфуроксазид занадто "слабкий" (та він і не антибіотик, як я вже згадував вище).

Тому ніфуроксазид і не "хороший", і не "поганий". З точки зору сучасної світової медичної науки - він просто не надто актуальний, бо відколи вчені більше дізналися про механізм розвитку кишкових інфекцій у дітей та докладніше вивчили ефективність різних методів лікування, стало зрозуміло, що для нього практично немає місця в рекомендаціях.

Що ж стосується класичного аргументу "а нам допомогло" - то люди часто схильні виправдовувати практично будь-які методи та засоби, які намагаються використовувати при хворобах, які самі проходять. Зрештою, замовляння при бородавках теж "допомагають" 😉

Та й про ефект плацебо не забувайте.

© Лікар Сергій Макаров