ІСТОРІЯ ПОЛОГІВ. Частина 3
Коли зайшла в сам родзал, то очима відразу почала шукати фітбол під час перших пологів тільки на ньому і сиділа, так вийшло і цього разу, мені набагато легше було переживати на ньому перейми, постійно погойдуючись з сторону в сторону, десь в районі 9-ї вечора перейми стали вже нестерпними, думала, що пальцями проламаю м'яч, на якому сиджу😂але їх я переносила досить спокійно, на крики сил просто не було, навіть акушерка була здивована, що я звуків не видаю, каже: «Що слабенькі ще перейми?», я відповіла, що вже дуже боляче, скоро треба кликати Андрія Олексійовича, так пройшло ще хвилин 40-45, я розумію, що настає кульмінація, акушерка швидко набирає лікаря по телефону, і каже, що вже пора, залишився останній ривок, на який у мене практично не залишилося вже сил, а коли сказали, що треба забратися на пологове крісло, мені захотілося знову ридати😭😭 хто народжував, той зрозуміє😂😂ціхвилини мені здавалися вічністю, ну і не встигла я отямитися, як малятко лежала вже на мені, я тільки чула, як акушерка назвала час народження - 22.05, в цей момент я вже закричала УРА😂😂
Насправді я супер вдячна всій медичній команді за підтримку, всі були супер уважними та ласкавими до мене❤️
Я не могла повірити невже все закінчилося)) так ми пролежали з нею 2 години, мені весь час хотілося подивитися яка вона, але бачила тільки макушечку🙈🙈 Цей день назавжди залишиться в пам'яті, як і 11.08.2017, не знаю як влаштований наш мозок, але такі емоції , як народження своїх діток ні з чим не зрівняються, не дивлячись на весь несамовитий біль, це найкраще відчуття, і тепер у мене в житті 2 таких найщасливіших дні❤️
P.S. А нам сьогодні цілих 2 місяці, приймаємо поздоровлення
Комментариев ещё никто не написал.
Доброй ночі, вибачте напишу про трошки інтимне, соромно самій, мені скоро 32, а я тільки недавно дізналася що можна пісяти при менструації з тампоном " всередині". Іто мені це мій чоловік сказав, я сама вшоці з себе)) 😀 , аж смішно, що я така дурна не подумала до цього часу про це і навіть не думала що насправді це можливо без вийняття тампону. От мені цікаво чи я одна така, незнала що це можливо?
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Как отучить от соски?
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти(
Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить.
Я не знаю як з цим впроратись 😭
До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Перший місяць материнства: як подолати страх і втому?
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу .
Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію .
Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін .
Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік .
Я б...