
Усім привіт. У мене проблема.. Я хочу вийти на роботу, в магазин продавцем, дитині рік буде, та й є кому сидіти.. Чоловік мене не підтримує, говорить що воно мені не треба, ти не зможеж, коронна його фраза:Воно тобі треба як собаці пята лапа"..
Як діло доходить, заповнювати анкету, чи ще щось, мені стає страшно, я боюсь пробувати, боюсь помилитися, що будуть посміхатися, незнаю що з чим відчуттям робити, як перебороти себе. Ніколи не працювала, після школи весілля, діти і усе..
Звичайно треба йти! Зміни в житті це завжди тривожно, але краще спробувати і пожаліти про це ніж жаліти тому що не спробувала
Нужно только пробовать. А там все получится. Даже если нет, то будет другой шанс найти работу.
Если муж вас обеспечивает и вам хватает этих денег, тогда сидите дома
А если денег не хватает, то пусть либо зарабатывает больше(раз уж не пускает вас на работу), либо пусть не варнякает
чоловік поки безробітний, постійно мені говорить скільки мені грошей не дай я всі потрачу.. Ну блін, я ж не пропиваю їх, купляю додом продукти, памперси, дітям вкусняшкі, собі дещо. А сам пропити може до... я..
@tetanametinska486 ну тогда проблема отпала сама собой. Так ему и скажите, когда он будет обеспечивать семью и вы не будете нуждаться в работе, тогда и будете сидеть дома и вытирать ему жопу(извините, если грубо)
Ну «боятся волка,в лес не ходи». Пробуйте,один раз живете 😅
Всім привіт 🥰
Дівчата, на якому тижні побачили, що животик почав округлятись (трошки збільшуватись)?
Мені здається, що в мене вже почав, та всі кажуть, що ще рано 😅
Дівчата, а всім, лікар у якого на обліку стоїте, давав свій номер телефону, про всяк випадок?
Бо мені не дала. Я коли спитала, куди дзвонити можна, якщо якісь питання, сказали - в реєстратуру.
Але якщо в мене якісь виникнуть проблеми? Температура, живіт заболить, або ще щось.. Що мені робити? Куди дзвонити?
Чи це нормально, і вона не має давати свій номер телефону?
Іншого гінеколога в мене нема
Я тут. Привіт всім! В мене Питання: яка вага ваших малюток в 3-4 місяці? А то щось мене почало лякати те, що мені вже так тяжко донечку на руках носити😳
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Дівчата,як ви боретесь з поху...мом своїх чоловіків??🤦🏼♀️я не скажу ,що в мене це прям критично,але дико напружує,що більшість справ робиться з-під палки.Поки не скажу,що треба щось зробить чи не напишу список ніхто не рипнеться.я не знаю як достукатися.і це стосується не тільки в плані допомоги мені,а й плані того ,чим має займатися чоловік (типу викрутити лампочку чи щось поремонтувати)🙄🙄
Если не будете пробовать, будете жалеть об упущенных возможностях. На работе без ошибок не бывает, но вы же будете учиться.