Коли чоловік вас образив , але робить вигляд , як нічому не бувало , і ніякі розмови не допомагають . Коли починаю говорити йому , що він не прав , що мені образливо. То роблю ще гірше.. і ще один скандал не за горами. Як ви " провчаєте " своїх чоловіків? Щоб він дійсно він зрозумів , що був не правий .
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Ще питання, що для Вас була сама непотрібна річ,яку ви купили, коли зявилась дитина?)
Тема, яка не відноситься до звичайних обговорень МамЛайфа. Думала чи писати цю історію чи ні, бо якось стає паршиво, коли її згадую. Вчора ввечері ми з чоловіком вирішили прогулятися в мак за макфлурі, малого залишили з меншою сестрою чоловіка ( йти до мака хвилин 10-15). Коли поверталися назад не далеко від сімейної випічки помітила старенького дідуся, якій був зігнутий в два погибелі і віз теліжку. Біля магазину було відро зі сміттям і там був пакет з цієї сімейної випічки, напевне ще кусочок якоїсь булочки було в цьому пакеті, він його підняв і поклав собі в теліжку😔 Я це побачила і швидко забігла в сімейну випічку, купила котлету в тісті і чай ( в пальто було лише 20 грн і карточка, гаманець не брала). Коли вийшла засмутилася, бо дідуся цього не побачила, але через хвилину помітила, що він переходить дорогу, точніше, навіть переповзає, бо йшов він дуже повільно, як равлик. Підійшовши до нього, я запилала чи він буде чай, він сказав, що залюбки. Чай був гарячий, тому він сказав, що має термос і ми його туди перелили. Поки ми його переливали, він розповів, що їде з вокзалу, там була лише холодна вода і він цілий день хотів чогось гаряченького😢 Він запитав, як мене звати, жодних неприємних запахів я від нього не почула, видно, що людина не п‘є, але достатньо старенька... Потім він мені розповів, що в нього були два сина, закінчили політехнічний інститут ( я в нього не сильно розпитувала, де сини, бо «були» напевне мається на увазі, що немає в живих), дружина в нього працює нянею. Розпитав чи я маю дітей, я розповіла, що хлопчику 2 місяці він побажав найближчим часом сестричку, щоб різниця була не велика, як в його синів 1,7... Я в руках на паличці, якою розмішують чай тримала пакетик чаю використаний, він це помітив і сказав, що візьме ще пакетик чаю, використаний😭😭😭 Я стояла в ступорі і думала, чого я не взяла портмане і що не можу повернутися, бо скоро треба Алекса годувати... Оххх... Якщо хтось живе в районі Харківської і побаче цього дідуся ( він дуже зігнутий і дуже повільно рухається) купіть також щось йому😢 Я тут в свекрухи, але коли буду приїжджати тоже буду його шукати... Та й взагалі серце кров‘ю обливається коли ходжу по переходах, раніше давала гроші, а потім подивилася програми, почитала про весь бізнес в переходах... І зараз стараюся купити таким людям якусь булочку, пряники і тому подібне ( завжди коли даю їжу і посміхаються і дякують)... І на кінець, така злість бере і відчай коли на це все дивлюся, згадую свою бабусю, в якої газове отоплення було і їй приходила платіжка на 2000 грн. з пенсією 1700... Висповідалася, вроді трохи легше стало, може когось заохочу до доброї справи, намагалася без політики, не впевнена, що вийшло...
Дівчата було у вас таке, що ваше імя перекручують? По паспорту я Олена, знайомі ще Лєною називають. І от завжди знайдеться людина, яка мене Альоною назве. Був випадок, коли на роботі диллер називав мене Альоною, я йому уточнила, що не Альона. А він обідився і нажалівся на мене. І продовжував мене так називати. Навіть не знаю як на таких людей реагувати.
От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Владислава ·
Мама дочки-младенца
Никак, Пропускаю мимо ушей, настроение ещё портить из-за него 😂😂
Ксения··
Мама дочки (1 год)
Це не один раз просто , я також пропускала раніше , але він зрозумів що ображати мене , це вже норма .
Sabina·
Я начинаю заниматься своими делами и включаю режим Игнор. ну и еду не насыпаю. Приготовить приготовлю, а все остальное сам.
Но чаще всего говорю ,что пусть с друзьями своими так разговаривает, я ему не лошадь гнидая, чтобы меня обижать и оскорблять
Sabina··
@ksuhazubko5 ну и все )
Ксения··
Мама дочки (1 год)
@ognevasabina просто хочу ,щоб він зрозумів , а не прийняв за должне. Типу передується і все . Можна і не вибачатися
Sabina··
@ksuhazubko5 у меня так же. По этому сочувствую и держитесь !!!
Жанна Милинчук·
Мама дочки (2 года)
Никах. Мы может обидеть друг друга, полдня походить надутыми, не разговаривать, а потом всё проходит, будто и не ссорились. Именно то,что мы не говорим некоторое время даёт нам возможность остыть и не наделать глупостей
Юлия ·
В ожидании первенца
Слава богу он сразу замечает изменения в моем поведении и начинает распрашивать что случилось? А я сразу в слёзы, истерично рассказывая что ж он негодяй сделал не так. Обычно это такие мелочи😅 Потом извиняется 😂 и мне стыдно 🙈
Ксения··
Мама дочки (1 год)
разом живемо 4 роки, до цього зустрічалися 5 . Після народження доці наші відносини дуже змінилися. Чоловік перестав мене жаліти , коли мені боляче , не хвалить ( а я дуже люблю похвалу ) і взагалі відносини стали холодні
Юлия ··
В ожидании первенца
@ksuhazubko5, блин, так часто пишут что после рождения меняется отношение..
Ксения··
Мама дочки (1 год)
нажаль так ( я не вірила , але і нас це спідкало .
Любовь·
Мама дочки (2 года)
Отстраняюсь.
Ксения··
Мама дочки (1 год)
Мені здається моєму ще краще , що я мовчу, типу не довбу мозок ...
Любовь··
Мама дочки (2 года)
@ksuhazubko5, а ваша цель какая?
Натті·
Мама сына (2 года)
Ігнорую його, перестаю цікавитись його справами і його це наштовхує на потрібні висновки, а ще я не тримаю образ, бо це шкідливо в першу чергу для мого здоров'я.
Дина·
Игнорировать не помогает. Сначала молчу, но потом все равно выскажусь. Но я отходчивая
Ксения··
Мама дочки (1 год)
І я така
Саша·
В ожидании первенца
Морожусь,я очень тактильный человек,всегда обнимаю там как то лащусь,а тут просто игнор ,разговариваю,но без энтузиазма 😂его надолго не хватает и начинается "мне тебя мало. Я все понял " и тд😂😂
Татьяна·
Я считаю, что всегда нужно разговаривать. Замалчивание, игнорирование это только копит все обиды внутри и потом можно взорваться и наговорить такого, о чем потом пожалеете. Нужно донести человеку, что он вас обижает, что вы испытываете угнетение и т.д. и спросить у него почему он так делает? вы и правда что-то делаете плохо, чём-то его обижаете? надавить на его эмоции чтоб он понял, что вы не просто преувеличиваете масштаб вашей обиды, а так и есть! И если вы ему дороги и он вас любит то он поймёт, что не прав и делать так не будет