Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Shalenamams
Shalenamams
Мама дочки-младенца

Почну свою історію з середини. Вже як місяць я мама, мені 23 роки, скажу впевнено до батьківства я була готова, це було…

Почну свою історію з середини. Вже як місяць я мама, мені 23 роки, скажу впевнено до батьківства я була готова, це було сплановано. Готуючись читала літературу, розділяю погляди Комаровського, і читаючи його книги, чи дивлячись відео,з усим погоджувалась, і розуміоа, що інтуїтивно я все правильно думаю. От народилась малеча, пологи пройшли легко, я уявляоа собі все гірше, взагалі боюсь болі, але тут все було добре + анестезія.

Ідилія тривала до приїзду свекрухи, яка вирішила нам допомогти. Разом з допомогою вона привезла свої поради. Я радо сприймаю поради, але якщо вони звучать один раз в мій бік, а не 3 дні капають мені на мозок, і підключають інших родичів... свекруха побула в нас 6 днів, в 5 день був скандал з приводу мого харчування, так як я годую малечу груддю.... В мій бік звучали слова, що я не можу посидіти на картоплі та гречці, що вздумала я їсти, нетерпляча, також мене почали задовбувати тим, щоб я дала дитині води, я вважаю , що моїй дитині на гв нацближчий місяць не потрібно води, реакції 0, на те що я кажу.... Тепер при думці щось з'їсти стоїть свекруха..... Продовження буде

72

Лучший комментарий

olia_k

Ольга

Відправте її додому ) бандеролькою🙂

Отметок «Нравится»: 8
anastasiarin27

Лея

Мама дочки (1 год)

Вода не нужна до 6 месяцев. Прекрасно без неё обошлись. Свекруху отправьте первом в СССр под зад. И пусть поймёт, что уже блин 2020 год!!!

Отметок «Нравится»: 7

Комментарии

olia_k

Ольга

Відправте її додому ) бандеролькою🙂

Отметок «Нравится»: 8
iravasiletz

Ирина

Полностью поддерживаю Вас. Моя свекровь в Польше, но она и от туда звонит, просит включить видео и начинает придираться к каждому прыщику, каждой точечке на малом. Не успевает малыш вякнуть, как она уже орёт что он голодный и я плохо кормлю 🤦 уже просто не беру трубку, когда она звонит, пишу что занята...

Вашей свекрови просто пора домой.

Отметок «Нравится»: 1
irina19879

Екатерина

Я тоже плюсую за отправку домой)) мы намучились с этими советами😭 почему вы ромашку не даете ему пить,а мыло в попу 🤦‍♀️а памперсы вредные, пупок зеленкой мазать надо😭😂 и это трех дневному ребенку то. Я долго терпела и потом просто послала.. и свекровь и свою маму туда же.. единственный минус, мы сейчас вообще без бабушек, никому не оставляем.

Отметок «Нравится»: 1
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

@ta_samaya_panda от і мені вдовбили, і чоловіку, і тепер вибір за мною, а я його не можу зробити

Отметок «Нравится»: 0
ta_samaya_panda

Алёна

Мама дочки (1 год)

@yul_bo, я все три месяца рассказывала и показывала заключения врача про акне, но все равно слышала «ой посыпало посыпало, наверное что то съела»

Отметок «Нравится»: 0
yul_b

Jul

🤦🏽‍♀️🤦🏽‍♀️🤦🏽‍♀️

Отметок «Нравится»: 0
ta_samaya_panda

Алёна

Мама дочки (1 год)

это была и моя ошибка - впустить свекровь в дом.

лучший вариант - сказать спасибо и отправить домой.

Я в свое время этого не сделала и вместо того, чтоб наслаждаться этими самыми сладкими месяцами, разрушалась эмоционально и физически, потому что прислушивалась к советам свекрови, иначе та б разобиделась, и в итоге она все равно обижалась.

Пусть лучше будет тяжело с лялечкой (хотя по факту позже вы поймете, что не так и тяжело это было), чем нарушать свой комфорт.

Со вторым ребенком бабушки в дом будут пускаться раз в неделю по графику, без дозвола открывать рот на советы

Отметок «Нравится»: 4
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

Другий день сама, і розумію, що мені лекше, вдома срач правда, але мені лекше, а срач прибереться

Отметок «Нравится»: 1
ta_samaya_panda

Алёна

Мама дочки (1 год)

@alina911malina, срач будет еще года два 😄 ну, после года разве что меньше)

срач не главное в жизни) муж если что поможет, посидит с лялькой полчасика)

зато вам легче!

кстати, после устранения бабушек из кв, стало проще приучать мужа к помощи за ребенком, и в итоге для него не страшно поменять памперс, помыть попу и все остальное

Отметок «Нравится»: 0
lyamou4ik

Яна

Мама двоих (1 год, 4 года)

Просите уехать. Скажите, что скоро вы в гости к ним приедете, пусть готовится.

Вы полностью правы.

Отметок «Нравится»: 1
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

Вже відправили, але вона досі в мене перед очима

Отметок «Нравится»: 0
liya178

Evgeniya

Мама дочки-младенца

Пусть муж поговорит. Мне тоже советовала раньше по пять раз чтоб я воду давала, однажды я не сдержалась, повысила голос, и только это помогло. Так муж говорит ей что ее советы бесполезные.

Отметок «Нравится»: 0
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

Моє підвищення голосу нічого не дало(((

Отметок «Нравится»: 0
elenkstop

Елена

Вы должны понять:1е. Сейчас гормоны и вы все ярко воспринимает. 2е. Вам должно быть все равно, кто и что считает . Вы взрослый человек, вы независим . Все ее претензии лишь ее проблемы. 3е. Не стоить ссорится, согласились, сказали, что вы сами решаете и больше тему не продолжать. Не вестись на ее манипуляции . Поднимайте самооценку

Отметок «Нравится»: 2
elenkstop

Елена

@ta_samaya_panda да. Поэтому нужно работать над собой . Такая же была, рыдала

Отметок «Нравится»: 0
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

@elenkaroy от і я другий день ридаю

Отметок «Нравится»: 0
elenkstop

Елена

@alina911malina соберитесь. Ребенок тоже будет нервничать . Посмотрите Лабковского разные видео

. Почему Вам так надо ее одобрение? Какая разница , что она хочет ? Если вы ей ответите и она бидется , чего вы этого боитесь ? Если муж после этого обиделся, так это тоже его проблемы . Начинайте говорить свои желания, без претензий, без слез

Отметок «Нравится»: 0
tonya0425

Антонина

Мама дочки (2 года)

Ох уж эти свекрови.. А сколько лет свекрови? И как муж реагирует на это всё?

Отметок «Нравится»: 0
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

Він як заложник між нами, а я не хочу щоб він страждав, але відчуваю як згораю сама

Отметок «Нравится»: 0
tonya0425

Антонина

Мама дочки (2 года)

@alina911malina у нас была похожая ситуация, но я сразу всем сказала "это мой ребёнок и я сама буду решать что и когда давать/делать" после этого все отстали от меня. А мужу сказала что первое время свекровь видеть не хочу. Она всё пыталась приехать но муж понял что лучше не нужно, а то были бы скандалы

Отметок «Нравится»: 0
tonya0425

Антонина

Мама дочки (2 года)

@alina911malina отправьте её домой. Поговорите с мужем, объясните что вам нужно побыть одной. Пускай он маму отправит домой

Отметок «Нравится»: 0
cmunevicmaria1

Марія

Мама дочки (1 год)

Виставляйте кордони. Хоча я вас дуже розумію, перші пів року сварилася з мамою, по телефону, бо вона далеко. Та все ж, вистачало. Але, я таки дала мамі зрозуміти, що сама здатна оцінити ситуацію і прийняти адекватне рішення щодо своєї дитини.

Отметок «Нравится»: 0
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

Не знаю скільки часу має пройти і що має статися, щоб люди зрозуміли, що я мама, і маю право виховувати так як хочу я, тим більше якщо це не зашкодить дитині

Отметок «Нравится»: 1
cmunevicmaria1

Марія

Мама дочки (1 год)

@alina911malina треба прямо про це говорити. В моєму випадку, я кричала, щоб всі вілчепилися від мене, бо я мама і я разом з чоловіком вирішимо як краще, бо це наша дитина. Чоловік був на моєму боці, він завжди на моєму боці.

Нормально говорити і виставляти межі в мене не виходило, типу '' дякую за ваш досвід і поради, але я не просила, я ціную ваші підказки, але вирішу сама''. Мене просто не чули. Тоді я почала кричати, що я адекватна, здорова, доросла людина, під час зачаття дитини порад я не просила, тому і з дитиною впораюся сама.

Отметок «Нравится»: 0
alinaaaa1411

Alina

В ожидании первенца

Это мой страшный сон 😥

Сочувствую вам 😔

Пошлите ее нахер если не доходит 🤷🏻

Отметок «Нравится»: 2
shalenamams

Shalenamams

Мама дочки-младенца

Боюсь що цим все і закінчиться ((( не хотілось би, все таки вони люди хороші, але в мене не витримує психіка

Отметок «Нравится»: 0
alinaaaa1411

Alina

В ожидании первенца

@alina911malina ну вот у меня тоже вроде как хорошие. Ноо если вдруг и у меня будет такая проблема,то уж извините,мне мои нервы важнее. Если не будут понимать что я в их советах не нуждаюсь - досвиданья.

Отметок «Нравится»: 0
olakovalcuk53

Оля

Мама дочки (1 год)

Воду дитині потрібно давати обовязково. Вода це вода, молоко це молоко. Зараз буде жарко, дитині потрібна вода і нема різниці, гв чи штучне. Я давала через дві неділі після родів.

Отметок «Нравится»: 0
why-not

Olha

Мама сына-младенца

@alina911malina, не нужна вода ребёнку на гв, если смесь Данте то да, на гв нет до 6 месяцев. Почитайте все рекомендации воз и тд. У Нины Зайченко есть видео про воду

Отметок «Нравится»: 0
jylianashkoda

Jyliana

Мама дочки (1 год)

@alina911malina, согласна. Мы до 6 мес без воды и отлично. Летом начала давать как жарко стало

Кстати моя свекровь тоже втихаря пыталась что-то дать пока не вижу, или сделать по-своему 😡😡 Теперь боюсь оставлять их вдвоём,вдруг шоколадом накормит, сахар в компот и масло в кашу ее любимое 😡😡

Отметок «Нравится»: 0
olakovalcuk53

Оля

Мама дочки (1 год)

@olga.vp навіщо рівняти дитину до тварин?? 😁😁😁😁😁😁😁😁😁😄😄😄😄А в дитини є мама яка може дати воду, а не ждати поки дитина почне ходити і сама пить воду.

Отметок «Нравится»: 0
an_nush_ka

Annushka

У неё уже был шанс вырастить ребёнка и кажется она это сделала, так с какого перепугу она лезет в чужую семью? Если вы где-то допустите ошибку, то это будет ваша ошибка, а не её и вам потом с этим жить. И да, на счёт «согласиться» спорный момент, один раз вы с ней согласитесь, на второй уже будет сложнее отказать. У нас так с бабушкой было, один раз вежливо согласилась, второй вежливо отказала и не подействовало, пришлось говорить что врач не разрешает, но и «это всё глупости, можно, я ж знаю, я троих выносила». Молча встала и ушла из-за стола. Больше она никуда не лезет и даже как у меня дела узнает через свекровь.

Отметок «Нравится»: 1
guapa1

Sofi

О господи, эти великие советчики..Вы главное успокойтесь, вы мама и вам виднее и вы несёте ответственность за вашего ребёнка, а не она!

Попросите мужа объяснить маме, что в вопросах ( еды, воспитания и вашего питания) вы как-то сами разберётесь!!

Мы когда родили, я принципиально отказалась от встреча на первые надели, и это было правильно. Так как первое что я услышала когда мне позвонили в роддом «не держи ребёнка долго на руках, привыкнет» 😆🤦🏻‍♀️

Отметок «Нравится»: 0
nashechudo87

Юля

Мама сына (2 года)

Вот идея приезда свекрови сразу после родов была изначально ошибкой. По этой же причине очень испортились наши отношения именно после того как она приехала к нам якобы помагать с малышом. Мне хотелось сына положить под бочок и чтоб меня просто никто не трогал.

Мама вы, и решения принимать только вам! Послушали, спокойно донесли что "ок, спасибо, но я думаю по другому". Не тратьте свои нервы, тем более малыш очень чувствует ваше моральное состояние. Все наладится, держитесь😘

Отметок «Нравится»: 1
anastasiarin27

Лея

Мама дочки (1 год)

Вода не нужна до 6 месяцев. Прекрасно без неё обошлись. Свекруху отправьте первом в СССр под зад. И пусть поймёт, что уже блин 2020 год!!!

Отметок «Нравится»: 7
ttsomina

таня

Мама сына (2 года)

Все проходят через постоянные советы бабушек, это конечно не легко, я старалась просто забить !! И не обращать внимания, пропускайте мимо ушей и всем будет хорошо)))

Отметок «Нравится»: 1
chinirina

Ирина

Мама сына (4 года)

Спасибо мужу за интеллигентную свекровь за 1200 км отсюда👌🏻 Переубеждать и спорить бесполезно, только избегать и желаю поддержки от мужа в этом вопросе!

Отметок «Нравится»: 1
mariya5400

Маруся МамаАси

Мама дочки (2 года)

Я пока не гаркнула, не дошло 🙈 ну гормоны и правда бушуют первое время, но это отнюдь не значит, что другие могут нарушать ваши границы! И с мужем стоит поговорить, что это Ваш личный комфорт и это важно. А бабулю будем рады видеть тогда, когда сами захотите. А сейчас Вам нужно время адаптироваться к новой жизни. Понять и прочувствовать самой своего ребенка.

Отметок «Нравится»: 0
aliaros

Alia

Мама сына-младенца

😒У меня на точно такой же почве пропало молоко. Покормила всего месяц, а точнее недели три, потом 30мл... 20..10 и всё. Берегите себя, свои нервы. Жизнь то Ваша. А свекровь то, что вытянет с Вас, потом не восполнит. Теперь есть только Вы и ребёнок. А остальные пусть идут нахер.

Отметок «Нравится»: 0
masik.ua

Світлана

Мама двоих (младенец)

Я просто бачу себе на вашому місці, тільки 11 років назад. Через поради бабусь я не змогла годувала дитину груддю, я сиділа на сивих, не солених супах, пила ненависний чай з молоком і печивом Марія і не спала до четвертої ранку, бо дитина кричала всю ніч. Тепер я точно знаю свої помилки. І ви собі навіть не можете уявити, як я кайфонула з другою дитиною. Я можу їсти, що захочу (в розумному сенсі), я сплю разом з дитиною і я висипаюся за ніч, бо мені цілий день треба присвятити сім'ї, я от вже 9 міс годую дитину груддю і це благодать, я почала вводити прикорм і водичку після 6 міс і тд. А от свекрусі кажу: так, добре, а сама роблю так як хочу і знаю, благо зараз є стільки якісного контенту. Тепер у мене питання: де ваш чоловік? Чому він не захищає кордони вашої сім'ї? Поговоріть з ним, хай скаже мамі, що якщо потрібно буде її порада, то ви обов'язково звернетеся. Терпіння вам, бережіть себе і свою сім'ю

Отметок «Нравится»: 0
milkevich

Мила Коваленко

Мама дочки-младенца

Ох, милая, идите обниму 🤗 я как человек, у которой свекровь приехала с Луганска в Киев на следующий день после выписки и осталась на 2 недели без предупреждения - ну капец как понимаю! До рождения крохи были замечательные отношения, но после одной знатной ругани и попытки примерения для вида мужу - все стало на свои места, розовые очки спали у всех. Но там она сделала ошибку, на эмоциях, наверное, но этим чётко всем дала понять, что дела не будут. Но правда я тоже хитрая была во избежание непонимания с мужем в дальнейшем. И нет, она сразу не уехала, а осталась до конца обещанных 2х недель. Сейчас муж как и раньше созванивается каждый день, я 1-2 раза в месяц (на время операции и больницы только звонила каждый день, поддерживала её), видео звонок только с мужем раз в пару недель. Вы напоминайте себе, что сейчас у Вас гормоны (мне это помогало посмотреть на любую ситуацию с другой стороны). Но маме мужа можете спокойно сказать, что она своего ребёнка уже выростила и спасибо ей за это, а теперь Ваше время ростить своего ребёнка и если Вам понадобится совет, помощь или поддержка - Вы сами попросите, в ином же случае "медвежья услуга" будет игнорироваться. А таких непрошеных советов ещё будет очень много со всех сторон, старайтесь привыкнуть к этому и с улыбкой проходить 🙂 и вытирайте слезы, нечего дочке видеть Ваше заплаканное лицо, лучше посмейтесь с ситуации и улыбнитесь 😉

Отметок «Нравится»: 2
annushka.mur

Анюта

Це найкраща порада))

Отметок «Нравится»: 0
nadiya_9

Надія При Надії)

Мама дочки (1 год)

Не піддавайтесь на провокації, я досі воюю проти солодкого, яке пхають родичі дитині😡

Отметок «Нравится»: 0
lena_lev_kot

Елена

Мама сына (1 год)

Для меня пока ничего ужасного не написано 😀 может у вас гормоны? Водичку давала, на диете сидела... Но конечно настаивать на своём и доводить вас до депрессии... Свекровь загоняет.

Отметок «Нравится»: 0
lena_lev_kot

Елена

Мама сына (1 год)

@annet1907 вы тоже живёте по рекомендация 21 века. Найдётся сотни доводов и сторонников той или иной позиции.

Отметок «Нравится»: 0
annet1907

Аня

Мама сына-младенца

ну как бы медицина не стоит на месте, и со временем СССР уже все поменялось, много исследований проведено... Поэтому не вижу смысла искать доводы сторонников прошлого века😂

Отметок «Нравится»: 0
lena_lev_kot

Елена

Мама сына (1 год)

вам никто и не собирался ничего доказывать.

Отметок «Нравится»: 0
kati.gr

Katerina Grishko

Мама дочки (3 года), беременна (23 нед.)

У меня тоже так было в первые месяцы. Все советы свекрови бесили. Сейчас понимаю что тогда у меня бушевали гормоны. Сейчас к ней совсем другое отношение. Не ругайтесь с ней, вам еще ой как она понадобится, когда нужно будет оставить с ней ребенка.

Отметок «Нравится»: 1
vels6620

Ирина

Шлите нахер...это Ваш ребенок и делайте как считаете нужным...И кушайте,Вам силы нужны...

Отметок «Нравится»: 1
alena_ri

Alena

Мама дочки (1 год)

Ребёнку не давала воду до прикорма вообще. Только гв до 6 мес. Сейчас дочь пьёт воду, любит и обожает пить воду, сама просит. Ребёнку вода не нужна до прикорма. Вы все правильно делаете! Это ваш ребёнок.

У меня разговор короткий с такими советчиками. Своего ребёнка воспитали и я хочу воспитать. Если хочется по своему, рожайте и делайте как хотите.

Отметок «Нравится»: 1
dkdk

dk

В ожидании первенца

Оооо , как я люблю истории про свекрух)))

Отметок «Нравится»: 1
kuharnatalie

Наталія

Мама сына (1 год)

Оооо...один в один як у мене 2 роки тому. Тільки я зробила помилку - я не прислухалася до свого серця, а хотіла всім бути хорошою. Тепер розхльобую. Зі сном, харчуванням, поведінкою проблеми...

Отметок «Нравится»: 0
olakovalcuk53

Оля

Мама дочки (1 год)

Не давайте воду, мені ж всеодно правда

Отметок «Нравится»: 0
veronika_wu

Вероника

В ожидании первенца

Мне это все еще предстоит 😑 Но уже послала всех куда подальше с их советами что мне есть. Если вы разделяете взгляды Комаровского так идите до конца! Я тоже специально купила его книги печатные (хотя есть все в интернете ) и уже кучу закладок наделала включая про «воду» что бы свою маму тыкать носом в книгу на ее любой совет. Сама я не все поддерживаю в его советах. Нужно и свою голову включать иногда, материнский инстинкт некто не отменял.

Да у меня мой апонент это моя мама 😔

Которая считает что если я не сдохла , то она идеальная мать. Она меня вздумала наставлять по книге которую прочитала 27 лет назад 🤯

Свекрухе легче указать на дверь чем маме, я думаю вы с этим тоже согласитесь )

Вы замуж выходили за своего мужа, а не за всю его родню! Вы некому нечего не должны!

Любите и берегите себя )

Отметок «Нравится»: 0

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її…

Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу. Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць і тут заповітні 2 полосочки ... усе немов у казці. Я була на 7 небі від радості та щастя. Я відчувала себе мамою з перших днів, коли дізналася, що вагітна. Це була запланована , підготовлена вагітність. Я здала усі аналізи з чоловіком ще до весілля. Ми були розписані пів року а пізніш одружилися. І ці пів року я приймала протизаплідні таблетки ( так прописав лікар) приймала вітаміни і проходила обстеження . Лікар сказав після відміни плануємо адже ти здорова. Ми так і зробили. Вийшло, що завагітніла я відразу в перший цикл після відміни. Вагітність протікала добре, однак на 4-6 тижні я захворіла. У мене дуже боліло горло, ніс, температура була 37.2. Лікар сказав, що це може і на вагітність бути температура, але треба виключити вірусний грип. Я пішла в місцеву лікарню , там мені сказали, що нічим не можна лікувати. Лише деякими рослинними препаратами, як виключення. Я прийшла в норму десь за тиждень. Далі все було нормально.12 тиждень вагітності - плід розвивається добре. Однак вночі мені сниться сон, якась жінка говорить, що я не виношу це маля, що я або народжу і воно помре, або ж не доношу до 9 місяців. Я прокинулася зі сльозми, розбудила чоловіка. Він мене обійняв, говорить, все буде добре, це лише сон. Шо куди ніч туди і сон. Що це нормальний страх вагітної жінки за маля. Ішов 17 тиждень. Я відчула перші поштовхи маля , і навіть чоловік відчув. Це таке щастя. Словами не передати. Пам'ятаю досі, це була середа, ми мали їхати дізнатися стать дитини. Я прокинулася в поті. Мені знову снився сон, однак я не змогла сказати чоловіку, я не хотіла портити такий щасливий момент. Мені було страшно, чесно, уві сні я зайшла в приміщення, там було все незнайоме. По центру кімнати стояло ліжко, на ліжку сиділа дівчина і водила руками по моїй стороні( чомусь я почала кричати, шо це моє ліжко , що ти робиш???) в той момент я відчула біль , впала на коліна, у мене почалася нудота, я побігла в туалет і настільки все було чітко, неначе вживу. Я запам'ятала усі деталі, навіть що плитка в туалеті була жовта. Далі мені сниться шо животика уже немає, я плачу, а дівчина каже - усе, не буде більше болі. Я прокинулася і побігла вмитися. Мені було страшно. Я розуміла, що щось зі мною не так. Ми поїхали в лікарню. Я лягла на кушетку в очікуванні, ну хто ж там, дівчинка ? А може хлопчик? Мені так хотілося швидше почути ... а лікар сказав - це погана вагітність. Чоловік питає - що це значить? Він говорить- у вас у дитини вода у мозку. У мене був ступор. Чоловік заплакав... і мені стало так тяжко дихати. У мене весь світ провалився, мені було боляче, що мій чоловік плаче, що я нічого не можу зробити, шо моя дитина, з котрою я розмовляла, по словам лікаря не могла мене чути. Лікар каже- чому ти не плачеш? Трясе мене бо я не ворошилася. Я заплакала лише в машині , кричала до Бога, за що ти так зі мною, я ж нікому не бажала зла! Я любила дитинку більше за все на світі і ти її забрав! За шо ти караєш мене? Мене направили на мед комісію де діагноз підтвердили. Мене завезли в дивну лікарню. Я зрозуміла, шо це не роддом. Щасливих лиць там не було. Медсестра каже - шо з тобою? Я відповідаю: щось не добре. А вона - ну це понятно у нас всі такі тут. Ви знаєте про лікарів у мене до того була ше більш менш хороша думка, но те, що відбувалося далі, не входить ні в які рамки. Лікар забрав мого чоловіка на розмову, як потім виявилося- він сказав, що якщо чоловік залишить мене, то мені буде легше морально і якщо він хоче щоб я родила швидко за 2-3 дні то треба за один укол віддати 5.000 грн. А якщо два тижні то 2000 грн . Мій чоловік був розгублений, звичайно , в такій ситуації людина не може тверезо оцінювати ситуацію і згідна на будь яку ціну аби з коханою людиною все було гаразд. Коли я кричала на лікаря чому мені не можна бути з чоловіком? Він сказав - для його буде краще. Мене забрали , сказали ходи у перевязочну, ми просто подивимося. Мені було дуже боляче, шось вкололи всередину там. Завели назад у палату, сказали будеш родити покличеш. Я кажу: а як я знатиму коли я робитиму? А Медсестра каже - буде чути на вулиці. В палаті було дуже холодно, це було перше шо я відчула, я лягла в ліжко, мені болів живіт як перед місячними. Цілу ніч я лежала, під ранок знову шось вкололи , дали жменю таблеток. І тут воно почалося... не буду описувати бо це зрозуміло лише тим хто народжував штучно і тим хто знав що дитину на руки не візьме. Цю біль я відчувала довго в нічних кошмарах. Мені дуже хотілося шоб поруч хтось був, мені було дуже страшно. Страшно залишатися з бідою на одинці. Це вбиває ... я зайшла в туалет а там жовта плітка, я впала на коліна як у сні. Я кричала, шо ти знущаєшся наді мною. Навіщо ? Я просила побути поруч когось - вони відповіли - ми шо дурні? Я казала що в кошельку гроші візьміть , лише посидіть поруч! Ніхто! Ніхто не хотів поки не побачили мене біля унітазу відключеною! Вони покликали лікаря і той якось привів мене до тями. Лише одна жінка з усієї лікарні 10 хвилин побила мені в таз на спині бо це рятувало під час схваток. Вона казала, шо мій таз зараз розходиться тому така біль. І знаєте, прийшла інша Медсестра накричала на ту, сказала ти здуріла? Що ти їй робиш , вона нехай сама сидить . Звідки така ненависть? Я осталася знову сама, я кричала , просила про допомогу, кричу шо вот вот народжу. Мені сказали терпи бо занята перевязочна де ти маєш родити. Уявляєте стан мій, коли я вот вот народжу і розумію, шо мій мозок не зможе справитися з тим, шо на моїх руках опиниться дитина на 18 тижні розвитку. Нарешті вкінці кінців мені сказали вставай і ходи , я кажу не встану! Не можу, мені боляче!вони поклали мене на кушетку і повезли. По дорозі я бачила ікони, там було таке місце де такі жінки як я молилися за своє життя. Я спитала в Бога, за що ти так зі мною? Завезли мене до лікаря , всі робили своє, хтось розказував шо їв, хтось говорив по телефону, а рижа жінка Медсестра кричала на мене з матами чого я кричу. Я родила в той момент коли лягла на крісло, це було швидко, я відчула як моя дитина упала на землю. Лікар сказав - забирайте " оте" я не можу на таке дивиться. Я побачила, як вони Замотали мою дитину в тряпку з підлоги і винесли... анестезіолог хотіла робити наркоз , я кричала вже сама не пам'ятаю що. Мені було страшно, шо раз темніє в очах я не зможу контролювати те, що вони будуть робити. Я боялася настільки, що мені було тяжко думати навіть. Коли я прийшла в себе, уже в палаті , я почула , як медсестри спілкувалися між собою. Говорили, що нехай хтось залишиться з нею, бо вдруг " загнеться" ше винні будемо . Говорили а де її чоловік, чого не був з нею. Я знайшла телефон під подушкою бо сховала перед тим, як все це сталося. Набрала до чоловіка і за 9 хвилин він був уже поруч. Пам'ятаю, що лікар просив могорич, бо був день ангела його, гроші просили медсестри, бо все бігали біля мене. І я не мала сили навіть сказати не давай їм грошей. Коли я прокинулася вдруге то виявилося, шо кожна отримала по 200 грн бо такий тариф, і так далі. Ви можете уявити? Чому у нас такі жорстокі люди? За що вам платити? Вибачте, що пишу з помилками, просто пишу те, шо на душі, не думаю, як то правильно. Я думаю ви зрозумієте ... Після того звісно життя моє змінилося. Змінилося відношення до усього. Змінилася я. Мені часом так хочеться вернутися в те безтурботне життя. Де мої рожеві окуляри рятували мене від усього. Три місяці я жила з фізичним болем у снах. Прокидалася зі страхом , мені було страшно спати без світла бо це нагадувало мені, той момент коли потемніло в очах і мені стало страшно... Пройшло 8 місяців. Сни бувають коли стрес. Біль в серці та страх . Я планую вагітність , але хочу планувати з своїми рожевими очками. Де світ добрий та щасливий. Дякую, хто прочитав. І надіюся, що той, хто втратив маля, зрозуміє, що не один. Бо мені ця підтримка була необхідна. ❤ 🙏🏻

Після того, як я написала що я даю дитині нагітси жарені на олії😂😂мене засипало смс (це ж мала дитина навіщо гробити…

Після того, як я написала що я даю дитині нагітси жарені на олії😂😂мене засипало смс (це ж мала дитина навіщо гробити шлунок, жарене дитині) і так далі... Так от кожна мама сама вирішує що дати дитині, я не жарила їх на літрі олії😂і не даю їсти дитині кожен день жарене.,меню дитини як і дорослої людини повинно бути різноманітним!!! ДАВАЙТЕ ЖДУ КОМЕНТІВ ЯКА Я #ГОРЕМАТЬ.... А ще у мене дитина їсть цукерки😂😂😂

На якому тижні вагітності ви розповіли батькам?

Дівчата на якому тижні вагітності ви розповіли батькам ( своїм, чоловіка) ? * Дякую усвм за відповіді. Я не знаю як ви трималися весь цей час 🤨😳 яка сила терпіння повинна бути .... В мене такої немає 😂 максимум тиждень В першу вагітність, відразу всім розповіла, так як тоді мені було 17 років (чекаю ваші тапки в мій бік 🫣) В другу на 4-тому тижні розповіла батькам чоловіка. тоді була завмерла вагітність, і мої батьки вже дізнались після лікарні Зараз, я трималась рівно тиждень, і сьогодні розповіла і своїм і батькам чоловіка. Всі в шоці 😂

Перший місяць материнства: як подолати страх і втому?

Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?