Як я пережила пологи під час карантину?

Про пологи

⠀

В першу чергу я хочу вибачитися перед всіма жінками, розповіді про пологи яких я вважала перебільшенням. Так, все дуже індивідуально. Так, є ті, що народив швидко і легко. Саме на такі пологи я налаштовувалася і абсолютно не боялася, навіть в день коли зрозуміла, що все почалося.

Чоловіка на пологи не пустили. Карантин. У нас в Адонісі було кілька умов аби потрапити чоловікові на партнерські пологи:

- тест на коронавірус

- флюрографія

- відсутність контакту з людьми, які хворіли на коронавірус

- і основне: чоловік може бути присутнім на пологах, але вийти та повернутися до пологового - ні, тобто він має або виписатися разом зі мною або якщо вийде після пологів, то більше не має можливості повернутися.

Попри те, що умови ці дуже логічні, це стало перешкодою для нас, тож ми відмоаились він партнеських пологів.

Як я рада, що він не був зі мною в цей момент, інакше я б зовсім розкисла та плакала б у нього на плечі. А у нього розривалося б серце, бачачи як мені боляче.

Перейм тривали впродовж 16 годин, з 18: 00. У 1:00 ночі вже дуже часті і \ хворобливі. З 07:00 жодне правильне дихання вже не допомагало. У мене не було сил плакати або кричати. Ледве встигала між переймами ковтнути води і поговорити з сином погладжуючи живіт, що я дуже його чекаю, знаючи, що в цей момент йому ані трохи не легше. Більше доби без сну. Сил зовсім не було і якщо б не допомога лікарів та акушерів, підтримка санітарки, яка не відходила від мене і всіляко підбадьорювати, я б не впоралася. Величезне спасибі їм ще раз. Не розумію, як ризикують народжувати вдома. Я птрапила на чудову бригаду, Пологи у мене приймав Богомаз Олександр Володимирович, величезне спасибі вам!!

Я ніколи б не подумала, що за десятибальною шкалою болю буває тридцять. Але у мене і думки не виникло попросити епідуральну анестезію. Нікого не засуджую, але я готова була витримати пекельні муки, заради свого малюка.

⠀

10:30 ранку. Коли мені поклали дитину на груди, ввесь біль минув. І якщо треба було б пережити це все знову і знову заради нього, я б не замислюючись погодилася.

Малюка забрали на зважування, і я тут же «провалилася». Прийшовши до тями почула плач, але не могла ні встати і навіть голову підняти. Він був в 1,5 метра від мене. Я сказала: «синочку, не плач, мама поруч» і він заспокоївся почувши мій голос.

⠀

Подзвонила чоловікові, не знаю, що я йому розповідала, все як у тумані.

⠀

Чесно, у мене був стрес. Я і повірити не могла, що пологи бувають такими, ну правда, думала, що все навколо слабкі і перебільшують біль. Я дуже вдячна лікарям, та всьому медичному персоналу, якби не їхня підтримка тієї милі, то навіть не знаю як би ве закінчилося.

Коли мені принесли мою дитину в палату, я перестала про це думати. З тієї хвилини всі думки тільки про нього. Він пережив зі мною цей важкий момент, що б ми з ним зустрілися.

І це була днайовгоочікуваніша зустріч в моєму житті. ❤️❤️❤️❤️❤️❤️

#першийзапис #пологи