Мами порадьте будь ласка в цій ситуації: від народження у нас ВБ 1-1:15. Зараз нам вже 5 місяців. Я розумію що це для нього вже забагато сну. Але якщо продовжувати його ВБ до 1,5-2 часа він починає хникати, капризує, якщо вложувати спати так як раніше через кожну годину то коли починаю колисати він викручується, плаче, але бачу що спати хоче і очі тре. Не розумію що робити?
Дівчатка, стало останнім часом цікавити питання. Чи є ті хто зараз закордоном та не планує повертатись більше в Україну зовсім? Можете розповісти чому? Я розумію що у багатьох на батьківщині залишились чоловіки, але якщо взяти наприклад ситуацію що дозволять виїзд?
Хто пам’ятає свої 15-16 тижнів, чи відчували вже дитинку? Що помічали? Наскільки виріс живіт? Бо не розумію чи я їм багато чи реально вже стаю потроху колобком)) Якщо є фото- діліться! Дякую:)
як заставити себе їсти творог?!... розумію ,що він потрібен і мені і манюньому,але їсти його не можу( хто як бореться із собою? може страви якісь готуєте? дякую
Я дуже люблю свого сина , але як мене напрягає що він весь час чимось незадоволений і одразу плаче якщо щось не так . Я думала криза трьох позаду , походу знов в нас криза трьох, тільки в чотири 😂 День тільки почався, а я вже втомилась 😅
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Ирис·
Мама двоих (младенец)
Попробуйте увеличивать не на пол часа, а на 10-15 минут.
Ірина··
Мама сына-младенца
Ок, дякую
Євгенія·
Мама дочки-младенца
Почитайте про хибні (ложньіе) ознаки втоми
Ірина··
Мама сына-младенца
Дякую