Горшок. Наш досвід.

Довгий пост.

Ще задовго до горшкових справ, читаючи тут історії, я уяви не мала, як це буде відбуватися у нас. Послухала Комаровського, вирішила чекати зіркового часу, коли зірка надумає. Купила горшок після року, бо думала, що мінімум до двох він нам не знадобиться. Хоча бабусі били тривогу, мовляв, як так дитині аж рік, а горшка нема. Загалом, купила горшок, поставила в її ігровій кімнаті для ознайомлення. Перше, що вона зробила - залізла в нього двома ногами всередину і задоволено посміхалася.

За тиждень до карантину ми пішли в гості до нової подружки доці. Вона старша на 2 місяці і вона вже знайомилася з горшком. Прийшовши туди моя дитина з підозрою подивилася на цікавий агрегат, побачила, що її подружку туди садять і кажуть '' пісь пісь''. На другий день вдома чоловік зняв підгузник доні і посадив на горщик. Перед цим він їй нагадав про горшок подружки і його призначення. Вони щось там поговорили, але нічого не вийшло. Ми сіли пити чай, а доця бігала без підгузника по кімнаті. Зачаїлася. Через хвилину біжить, тягне мене за руку до горшка і показує, що напісяла туди. Ось тут я і сплакнула. Ми відверто зраділи з чоловіком, закричали '' ура'', похвалили і похлопали доні. Їй це дуже сподобалося. Потім 3-4 дні мокрих штанів і пояснень і дитина почала проситися пісяти. З покакати було трошки тяжче, але і тут чоловік пояснив доні що, як і куди. І через тиждень доця повноцінно просилася на горшок, розділяючи '' пісь пісь'' і '' кака''.

Наступний етап - вставати вночі пісяти. Стабільно 3 рази проміжок часу - 1) 23:00 - 23:30, 2) 4:00 - 4:30, 3) 6:00 - тут вже як пощастить, може вже більше не заснути. Встає щоночі. Підгузник вдягали на ніч, але вже два тижні просинається з сухим, сьогодні друга ніч і четвертий денний сон(був) без підгузника і успішний.

А я досі не готова і не зрозуміла, як все це відбулося😅