МОЇ ПОЛОГИ.....

Ну от і настав час поділитися і моєю  щасливою історією.

ПДР мені назначили на 06.02.2020, і всю свою вагітність я чекала саме цієї дати..... І чим ближче підходили дні до ПДР тим страшніше мені було.

Я уявляла свої "ідеальні пологи" продумала кожну дрібницю, і звісно ж налаштовувала себе лише на позитив....

Дні йшли дуже повільно..... Настав саме той день якого я так чекала, 6 лютого, але нічого так і не сталось. Малюк нікуди не поспішав....

Я кожного дня говорила собі і всім" напевно вже сьогодні, сьогодні, мабуть завтра" але ж ні.... Повна тиша 🤫.  І так ще аж цілих 10 днів..... Я була жахливо стомлена від свого чекання і від запитань :" ти вже народила? , чому не в мережі? , напевно ти в пологовому? , чому ти ще вдома? ти збираєшся народжувати, шо ти собі думаєш?. І саме ці дурні запитання зводили мене з розуму, я була весь час на нервах і   в сльозах через  людей навколо.... І знаєте, саме після того як мене почали діставати цими запитаннями я й сама перестала чекати кожного дня того моменту.

14 лютого я від святкувала з чоловіком день закоханих.

15 лютого я від святкувала день народження нашого друга. І о 23.00 лягла спати.

І тут 16 лютого 03:05 годин ночі, я прокинулась від дивного потягування в низу живота. Таааа думаю здалось.   (признаків не було ніяких до цього моменту) ... Лягла далі спати але заснути вже не можу.... Бо це потягування ставало все більше й частіше..... І тут я зрозуміла "ЦЕ ВОНО" 😅

Я збудила чоловіка та батьків і ми почали збиратися в пологовий.

В пологовому ми були 0 04:25  я швидко переодяглася і віддала речі чоловікові залишила лише свою сумку в пологовий...

Мене оглянули на кріслі, відкриття 2,5 см.

І тут почалося саме веселіше.... Перейми наростали й наростали.....

9:00 ранку відкриття 5 см. Чекаємо далі. Перейми стали такими болючими що я не знала куди себе подіти.... Але терпіла.

11:00 відкриття вже майже 8см. І тут останній огляд 11:45 відкриття 9.5 см.

12:00 я вже в родзалі. Мені все пояснили, навчили як правильно дихати, як правильно тужитись......

Процес пішов......

І от нарешті 12:15 я почула крик свого хлопчика..... 59см. 4050 кг. Мій Єгор з'явився на світ 🌏

МОЇ емоції зашкалювали, я плакала від щастя, в мене тремтіло все тіло....

Я побачила свого сина і забула про весь біль.

З того моменту я насолоджуюсь кожною хвилиною свого життя.

16.02.2020 ❤️👼