Дівчата, як реагували на таку ситуацію, коли після університету мали подружку, разом знімали квартиру, проводили майже весь вільний час, а після того як я з’їхала і одружилася, наче і не знали одна одну. Я пишу людині , а вона колись раз відпише, а тоді морозиться і навіть не відкриває повідомлень.
Якось так боляче від цього і не знаю як реагувати( просто теж перестати писати і цікавитись?
До речі, подзвонити не можу, постійно абонент поза зоною
Лучший комментарий
Комментарии
Я так само:5 років прожили в гуртожитку разом, але при цьому в подруги нема активного життя, особистого бурхливого життя. Побачились вперше за останні 5 років: вона приїхала до мене на ДР, коли старшому було 8 місяців, потім недавно, коли меншому було 2 роки (я була в Києві). І все. Дзвоню - інколи морозиться, інколи говоримо. Але образа є
Були такі, та час залишає тільки найкращих.Просто більше не писала, а навіщо,якщо людині це все не потрібно.
Соседка по квартире, с детства дружили, когда я вышла замуж и родила, она перестала даже здороваться, когда видит меня отварачиваеться и не замечает меня... Тоже обидно было, но возможно так и лучше. Наверное у человека зависть или что то типа того, лучше не общаться вовсе, чем как нибудь и через зависть🙏
Подруга переехала к парню в другой город, сколько раз приезжала за 2 года не разу не предложила встретиться (мы предлагали не однократно) к подруге близкой на свадьбу не приехала, самое смешное сейчас когда коронавирус написала, что как раз так хотела приехать и встретиться с нами 😂😂😂
Да уж, самий підходящий момент знайшла) ну значить доля краще знає, які люди нам потрібні
У меня тоже подруга "отморозилась" другим словом не могу сказать, дружили с самого детства, чуть больше двадцати лет! (( Так и не поняла из-за чего. Хотя и у нее тоже муж и дочь. Не понятно). Сначала не приятно было, потом забила).
Ця моя подруга навіть не привітала з народженням донечки, хоча дуже розказувала, що вже подарунок придумала на роди. За пару місяців все розвіялось....(
Теж були такі випадки. Люди сволочі, просто треба з цим змиритись
Моя подруга которую я постоянно из всякой жопы доставала кинула меня за два месяца до родов. Пропала и ни слуху ни духу. Встретились мы случайно и странно. И она сказала что обиделась что я не оплатила ей квартиру когда она уехала с каким-то мужиком в Россию. А я сказала ее подруге тогда, тебе надо ты и приезжай за деньгами, я не повезу тебе пузатая деньги.ну а та и не приехала. Вот и не общаемся...
Відстаньте від людини і живіть своїм життям.
Я вам співчуваю, тяжко втрачати друга.
В мене всі подруги так «позникали» то після школи, то після університету, то після заміжжя... А нових шукати не знаю як і чи треба чи знов так само буде боляче:(
Дуже розумію вас, і знаю що в таких випадках треба просто відпустити, але не завжди це вдається легко і буває має пройти трохи часу, щоб прийняти ситуацію.